У медичних лабораторіях для діагностики гострих респіраторних вірусних захворювань (ГРВІ) та грипу використовують великий спектр методів дослідження, які відрізняються своїм принципом, швидкістю і точністю. У лабораторній діагностиці інфекційних захворювань, на сьогоднішній день, застосовуються такі методи дослідження: серологічні, вірусологічні, імунологічні (реакція імунохроматографії і імунофлюоресценції), і молекулярно-біологічні (полімеразно-ланцюгова реакція).
Серологічні методи дослідження інфекційних захворювань використовуються для визначення наявності і концентрації антитіл до вірусів в сироватці крові хворого.
Серологічні методи дослідження включають в себе різні серологічні реакції:
— реакція гальмування гемаглютинації (РГГА);
— реакція зв’язування комплементу (РСК);
— реакція нейтралізації (РН);
— імуноферментний аналіз (ІФА).
Обмеженість їх використання полягає в тому, що антитіла в крові хворого з’являються через 2 тижні після його інфікування, до цього часу людина вже, як правило, одужує і таке дослідження вже мало актуально. Серологічні методи дозволяють визначити які саме віруси циркулюють серед населення. Так само їх застосовують з метою оцінити імунну відповідь організму після вакцинації.
Вірусологічні методи. За допомогою таких методів дослідження можливо виділити у хворого віруси, завдяки чому стає доступним вивчення їх біологічних властивостей. Отримана інформація дає можливість зіставити циркулюючі епідемічні штами вірусу грипу і еталонні штами, з метою подальшої розробки складу вакцини проти грипу до очікуваного епідемічного сезону, а також розробити рекомендації щодо лікування і профілактики майбутнього грипу. Таким методом дослідження частіше користуються в наукових дослідженнях і епідеміологічної практиці, так як він є дорогим, довгим і дуже трудомістким.
Більш доступний і широко використовуваний метод діагностики — реакція імунофлюоресценції. Метод дозволяє з’ясувати причину вірусних респіраторних захворювань, має невисоку чутливість, результат готовий протягом кількох днів. Метод полягає в тому, що якщо є віруси, то спеціальні антитіла їх розпізнають в результаті чого починають світитися, це світіння добре видно під мікроскопом з ультрафіолетовою підсвіткою.
Метод полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) — високочутливий метод, дає точний результат про вірус з першої хвилини захворювання, прогнозує характер перебігу хвороби. Недолік методу полягає в його дорожнечі і результат, як правило, лікар отримує через 2-3 дня, для проведення специфічної терапії це вже пізно.
Останнім часом часто можна почути про експрес-методи діагностики респіраторних вірусів, до яких відноситься імунохроматографічним тест. Метод простий, доступний, його можна використовуватися в будь-яких умовах де б не перебував хворий. Вже через 10-15 хвилин вірус ідентифікований. Але, цей метод поступається ПЛР методом по точності. Користуючись експрес-методом потрібно мати на увазі, що не завжди негативний результат 100% скаже про відсутність вірусу. Крім цього, такий метод проводиться при перших симптомах хвороби і не пізніше перших двох діб, в широкій медичній практиці, поки, цей тест не доступний.
Отже, з усього вище написаного можна зробити висновок, що для точної діагностики вірусного захворювання потрібен час. А при ГРВІ і грипі приступати до лікування потрібно відразу як тільки з’явилися перші симптоми хвороби. Вірус має властивість швидко розмножуватися, наприклад, через 8 годин кількість вірусних копій дорівнює 103, а до кінця першої доби досягає вже 1027 копій. Протягом першої доби наростають також симптоми інтоксикації (загальна слабкість організму, біль в горлі, кашель, нежить, з’являється головний біль, може бути ломота в м’язах (при грипі)). Не варто забувати, що якщо вчасно не почати лікування, збільшується ризик виникнення різних ускладнень, найбільше в категорії ризику знаходяться вагітні, діти і люди похилого віку.
За матеріалами статті А.І.Гріневіч, В.І.Матяш 2011р. «Етіопатогенетичне профілактика і лікування грипу та ГРВІ: нові можливості». Український медичний часопис, 4 (84), ст 20-26.