COVID-19 – нове респіраторне захворювання, яке стрімко увірвалося в наше життя. Менш ніж за рік його жертвами стали мільйони людей по всьому світу. При цьому з самого початку поширення коронавірусної інфекції медики помітили, що діти в меншій мірі схильні до ризику розвитку хвороби з тяжким перебігом та до появи ускладнень, які часто спостерігаються у дорослих. Які ж особливості розвитку COVID-19 у дітей?
Чи може дитина захворіти на коронавірус?
У дитячому організмі немає особливого захисту від COVID-19. Тому діти так само заражаються, зіштовхнувшись зі збудником, як і дорослі. У більшості з них прояви менш виражені та практично не відрізняються від звичайних ознак ГРВІ, часто взагалі відсутні будь-які симптоми, але в деяких випадках – у дітей з супутньою патологією, ослаблених – виникають ускладнення.
Згідно зі статистикою ВООЗ, кількість пацієнтів з COVID-19 молодше 18 років становить всього 1-2% від загального числа інфікованих. Але самі медики відзначають, що, швидше за все, ці дані спотворені, оскільки в деяких країнах тестування проводять тільки тим, кого госпіталізують до медичного закладу з симптомами коронавірусу у важкому стані. І дітей серед таких пацієнтів дуже мало.
Які симптоми коронавірусу у дітей?
Педіатри, які спостерігали за перебігом COVID-19 у дітей від 0 до 12 років, виявили три основних симптоми, що зустрічаються у більшості пацієнтів:
- підвищення температури тіла (найчастіше до 37,2-37,3 °С, рідше до 38 °С і вище);
- кашель (частіше сухий);
- порушення травлення (діарея, нудота і блювота).
Ці ознаки також характерні й для інших вірусних захворювань. Відмінний симптом COVID-19 – порушення або втрата смаку та нюху (аносмія) – рідше зустрічається у дітей. І такий прояв помітно тільки з 4–7 дня після виникнення перших ознак інфікування.
З’явилася інформація, що у дітей після перенесеної коронавірусної інфекції може розвинутися дуже рідкісне ускладнення – Кавасакі-подібний синдром. Його прояви можуть виникнути протягом місяця після перенесеної коронавірусної інфекції. З огляду на те, що діти часто переносять COVID-19 безсимптомно, педіатри всього світу насторожені з приводу такого рідкісного ускладнення.
Для Кавасакі синдрому характерні симптоми, які найчастіше можуть виникнути через 14–20 днів, як після ГРВІ:
- висока температура (тримається більше 5 днів поспіль та її практично неможливо збити);
- запалення слизової оболонки рота;
- почервоніння очей або сухий кон’юнктивіт;
- лімфаденіт, що супроводжується збільшенням підщелепних лімфовузлів з одного боку;
- почервоніння або набряк долонь, лущення шкіри в цій області;
- висипання на тілі, схожі на дрібні бульбашки, аналогічно кору;
- біль в животі, блювота, діарея;
- утруднення дихання, порушення свідомості та біль в області грудей.
При появі будь-якого із симптомів синдрому Кавасакі хворого потрібно госпіталізувати. Лікування полягає у введенні імуноглобуліну, антикоагулянтів, протизапальних засобів. Якщо цього не зробити, можуть постраждати життєво важливі органи.
Чим відрізняються симптоми і перебіг коронавірусу у дітей і дорослих?
Порівнюючи, як розвивається COVID-19 у дітей і дорослих, медики прийшли до висновку, що навіть ті малюки, які мають супутні захворювання або проходять лікування від онкології, переносять коронавірус набагато легше, ніж дорослі.
Симптоми захворювання у маленьких пацієнтів слабо виражені. Приблизно половина пацієнтів скаржиться на незначне підвищення температури тіла, слабкість, ломоту в тілі, біль у горлі, рідше – кашель і чхання.
Менше 30% дітей мали високу температуру, вологий кашель і хрипи. Але у них практично ніколи не спостерігалася задишка і порушення дихання, які часто супроводжують захворювання у дорослих.
Педіатри це пояснюють тим, що у дітей при коронавірусі в основному уражаються верхні дихальні шляхи, тому симптоми нагадують звичайну ГРВІ. У легені малюків вірус практично не опускається, тому у них не розвивається пневмонія та інші небезпечні для життя стани, які зустрічаються у дорослих.
Чому так відбувається? Точної відповіді на це питання вчені поки не отримали. Є припущення, що це пов’язано з тим, що у дітей ще мало рецепторів АСЕ-2, які вірус використовує в якості воріт для проникнення в організм. Тому у них збудник не здатен просунутися далі верхніх дихальних шляхів.
Також причина може ховатися в тому, що імунні системи дорослого і дитини працюють по-різному. У малюків вона тільки починає формуватися. Діти, які відвідують колективи, часто хворіють на респіраторні захворювання, тому рівень різних антитіл в їх крові підвищений в порівнянні з дорослим організмом.
І ще одна з можливих причин, яку не виключають медики – відсутність потужної цитокінової відповіді на вірус через незрілість імунітету у дітей. У дорослих пацієнтів з важким розвитком COVID-19 цитокіновий шторм завдає непоправної шкоди організму, викликаючи відмову внутрішніх органів, що призводить до летального результату.
Окремо варто відзначити, що частина дітей, у яких аналіз підтвердив наявність в організмі збудника COVID-19, зовсім не мали будь-яких проявів захворювання. Такий перебіг коронавірусу отримав назву безсимптомний. Але незважаючи на те, що ніяких ознак інфекції у малюка немає, він є переносником вірусу і здатен заражати інших людей.
Як захистити дитину від коронавірусу?
Незважаючи на те, що діти хворіють легше і частіше стають безсимптомними носіями COVID-19, дорослі повинні робити все, що від них залежить, щоб знизити ризик інфікування дитини. Для цього рекомендується:
- Навчити дитину регулярно мити руки. Немовлятам, які в силу свого віку ще не можуть це робити самостійно, повинні допомагати дорослі. На вулиці або в момент, коли поруч немає мила і води, рекомендується використовувати антисептик для рук.
- Обмежити контакти. Маленькі діти часто стають об’єктом уваги. Батьки в свою чергу повинні захистити від цього дитину. Не можна дозволяти чужим близько підходити до дитини, брати його на руки. Важливо дотримуватися дистанції в 1,5-2 метра.
- Уникати дотику руками до обличчя, особливо до носа і очей. На поверхнях, до яких торкається малюк, можуть перебувати віруси, а слизові оболонки – відмінний шлях їх впровадження в організм.
- Носити захисну маску при відвідуванні громадських місць. У тому числі це стосується навчальних закладів.
- Зміцнювати імунітет. Міцний імунний захист здатен вберегти дитину від проникнення вірусу і полегшить перебіг хвороби. Для цього потрібно загартовуватися, правильно харчуватися, приймати вітаміни, щодня гуляти на свіжому повітрі.
У разі появи у дитини перших симптомів гострих респіраторних вірусних інфекцій залишайтеся удома і негайно зверніться до лікаря та дотримуйтесь його рекомендацій. Дитині слід забезпечити постільний режим і рясне пиття. Лікар може відразу призначити препарати прямої противірусної дії, наприклад, сироп Флавовір®. Відомо, що віруси грипу і коронавіруси це РНК-віруси, тобто інформація про патоген зберігається в РНК. Щоб отримати новий вірус її потрібно копіювати і синтезувати з цієї інформації вірусні білки. Ці процеси проходять за допомогою спеціальних вірусоспецифічних ферментів. Флавоноїди, які входять до складу препарату Флавовір, пригнічують ці ферменти і вірус не може себе копіювати та будувати білки для нових вірусів – його розмноження не відбувається. Сироп пригнічує розмноження вірусів ГРВІ і грипу зменшує кількість патогенів, які зумовлюють симптоми і захищає слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, нормалізуючи показники місцевого імунітету. Лікар може порекомендувати приймати Флавовір для лікування і профілактики респіраторних вірусних інфекцій, спрямованих на причину виникнення – вірус ГРВІ та грипу, в тому числі пандемічні штами.
У дитячих садках і школах рекомендується регулярно проводити дезінфікуючу обробку приміщення і провітрювати кімнати, в яких перебувають діти. Також важливо забезпечити соціальну дистанцію між учнями. При виявленні у дитини ознак інфікування вона не допускається до навчального процесу.
COVID-19 – небезпечне захворювання, яке може викликати серйозні наслідки. Важливо дотримуватися простих профілактичних правил, зміцнювати імунітет, добре спати, багато гуляти на свіжому повітрі та збалансовано харчуватися. І бути уважним до своїх близьких.
Всім здоров’я!
Ольга Задорожна, лікар-педіатр