Температура при ГРВІ: коли збивати і чим

Температура при ГРВІ (гострій респіраторній вірусній інфекції) — один із найпоширеніших симптомів, що викликає тривогу у хворих та батьків. У багатьох виникають питання: чи потрібно взагалі збивати жар, на яких показниках термометра це робити і якими засобами безпечно знижувати температуру? У цій статті розглянемо, чому підвищується температура при ГРВІ, коли її варто збивати (для дорослих і дітей), які жарознижувальні засоби можна застосовувати, а також немедикаментозні методи полегшення стану. Окремо зупинимося на тому, як підходити до збивання температури у немовлят, дошкільнят та дорослих, і які симптоми лихоманки є небезпечними та потребують звернення до лікаря.

Чому підвищується температура при ГРВІ

При ГРВІ організм реагує на проникнення вірусу підвищенням температури тіла. Лихоманка (жар) — це захисна реакція імунної системи. Віруси, що викликають застуду і грип, потрапляючи в організм, виділяють чужорідні білки та токсини. У відповідь імунна система виробляє спеціальні речовини-пірогени, що “перемикають” центр терморегуляції в мозку на вищу температуру. В результаті тіло нагрівається вище норми (норма близько 36,6°C, з коливаннями до ~37°C).

Підвищення температури створює несприятливі умови для розмноження вірусів. Наприклад, багато респіраторних вірусів повільніше копіюються при температурі вище 38–39°C. Також прискорюються захисні процеси: активніше працюють білі кров’яні тільця, виробляється більше інтерферону та антитіл. Тобто помірна лихоманка допомагає організму швидше подолати інфекцію. Є дані, що люди, у яких при грипі піднімалася висока температура, загалом легше переносили хворобу і рідше мали ускладнення.

Таким чином, температура при ГРВІ піднімається як частина боротьби з інфекцією. Сама по собі лихоманка не є хворобою, а симптомом. Важливо зрозуміти причину (вірусна інфекція чи, можливо, бактерійнa ускладнення) і стежити за станом. Помірний жар (до 38°C) зазвичай не шкодить організму дорослого або дитини, якщо триває декілька днів. Однак дуже висока температура може бути небезпечною і потребує контролю. Нижче розглянемо, коли саме треба збивати жар.

Коли потрібно збивати температуру

Однозначної універсальної “граничної” температури, при якій слід збивати жар, не існує – це залежить від конкретної ситуації, віку та стану здоров’я. Але медики мають загальні рекомендації. Як правило, не варто збивати невисоку температуру, особливо якщо вона нижча за 38°C у дітей або 38,5°C у дорослих. До цих меж лихоманка зазвичай не завдає шкоди і допомагає організму боротися з інфекцією. Передчасно знижуючи легкий жар, можна навіть продовжити одужання.

У дорослих

У дорослої людини без серйозних хронічних хвороб зазвичай рекомендується збивати температуру, якщо вона перевищує 38,5–39°C. До цього рівня жар можна терпіти, якщо самопочуття більш-менш задовільне – таким чином імунітет працює на повну силу. Однак при наближенні до 39°C більшості стає важко переносити лихоманку (з’являється сильна слабкість, жар). Щоб запобігти негативним наслідкам, варто прийняти жарознижувальне.

Винятки: деяким людям потрібно збивати температуру раніше. Сюди належать хворі з тяжкими хронічними захворюваннями серця, легень, нервової системи – їм лікарі радять знижувати жар вже при ~38°C, щоб не перевантажувати організм. Також вагітним жінкам не слід допускати підвищення температури вище 37,5–38°C (при перших ознаках гарячки звернутися до лікаря).

В інших випадках дорослим варто потерпіти помірний жар, забезпечивши собі відпочинок і пиття. Збивати кожні кілька годин температуру, яка ледве перевищила 37°C, – помилка. Це не дає хворобі шансу відступити швидше, натомість може затягнути одужання. Жарознижувальне доцільно прийняти на ніч, якщо ввечері температура піднімається і заважає спати. Але не перевищуйте рекомендовану дозу і частоту прийому ліків (максимум 4 рази на добу з інтервалами не менше 4 годин).

У дітей

У дітей поріг для зниження температури зазвичай трохи нижчий, ніж у дорослих. Багато педіатрів рекомендують давати жарознижувальне при підвищенні вище 38°C. Якщо дитина відносно нормально почувається при 38°C (активна, п’є, не надто млява), можна зачекати з ліками, продовжуючи спостерігати. Але при підйомі до 38,5°C більшість дітей вже відчувають значний дискомфорт – з’являється слабкість, головний біль, плаксивість – тож це сигнал дати препарат, щоб знизити температуру.

Не слід збивати легкий жар у дитини “про всяк випадок”. Якщо у малюка 37,5–37,8°C і він почувається відносно нормально, краще забезпечити спокій та пиття без ліків. Надмірне використання жарознижувальних може заважати вчасно помітити погіршення – збивши температуру, можна пропустити важливі симптоми. Звісно, якщо жар продовжує зростати або дитині явно гіршає – час діяти.

Які жарознижувальні засоби використовуються

Сьогодні вибір жарознижувальних (антипіретиків) доволі великий, але при ГРВІ найбільш рекомендовані лише декілька безпечних речовин. Основні препарати для зниження температури у дорослих і дітей – це парацетамол та ібупрофен. Вони випускаються у різних формах (таблетки, капсули, сиропи, свічки) і в дозуваннях для різного віку. Ці засоби вважаються найбільш безпечними при правильному дозуванні і рідко дають побічні ефекти.

Парацетамол і ібупрофен знижують температуру і полегшують самопочуття (головний біль, ломоту). Ібупрофен додатково має протизапальну дію. Давати їх дітям можна з певного віку: парацетамол дозволений з 2–3 місяців життя (у формі дитячих свічок або сиропу згідно ваги), а ібупрофен – з 6 місяців. Дорослі можуть використовувати обидва препарати по потребі. Важливо дотримуватися інструкції: не перевищувати дозу і інтервали прийому. Зазвичай повторну дозу можна давати не раніше ніж через 4–6 годин, і не більше 4 разів на добу. Для дітей дозування розраховується за масою тіла, тому краще уточнити норму у педіатра або згідно інструкції.

Аспірин (ацетилсаліцилова кислота) раніше широко застосовувався від жару, але дітям категорично не можна давати аспірин! У дітей до 16 років він може викликати синдром Рея – рідкісний але дуже небезпечний стан з ураженням печінки і мозку. Для дорослих аспірин теоретично можна використовувати від температури, проте при ГРВІ це небажаний вибір, адже є ризик ускладнень (ацетилсаліцилова кислота може спричинити кровотечі, подразнює шлунок). Тому для зниження температури при застуді краще залишатися при парацетамолі та ібупрофені.

Інші жарознижувальні препарати також існують, але через більшу ймовірність побічних ефектів не вважаються препаратами першого вибору, особливо у дітей. Тому оптимально користуватися перевіреними парацетамолом або ібупрофеном у правильному дозуванні. Вони можуть продаватися під різними торговими назвами, але звертайте увагу на міжнародну назву діючої речовини на упаковці.

Чи можна поєднувати різні жарознижувальні? Іноді при дуже високій температурі лікарі рекомендують чергувати парацетамол з ібупрофеном, щоб досягти кращого контролю жару. Робити це самостійно без поради лікаря не варто. Не можна давати дві різні жарознижувальні пігулки одночасно. Краще спочатку використати один препарат по інструкції; якщо він не подіяв і через кілька годин температура все ще висока – тоді можна дати інший (наприклад, спочатку парацетамол, через 4 години ібупрофен). Але повторимо: для дітей такі схеми бажано узгодити з педіатром.

Немедикаментозні методи зниження температури

Знизити температуру тіла при ГРВІ допомагають не лише ліки. Існують перевірені немедикаментозні способи полегшити стан гарячки. Їх можна застосовувати як доповнення до жарознижувальних або у випадках, коли ліки ще рано приймати (наприклад, температура піднялася, але ще не досягла порогу для збивання). Нижче – основні методи, які варто використовувати при високій температурі:

  • Рясне пиття (достатньо рідини). При гарячці організм швидко втрачає воду через піт та прискорене дихання. Це може призвести до зневоднення, що тільки погіршить самопочуття і утруднить одужання. Тому пити багато рідини – обов’язкове правило. Підійде тепла вода чи чай – головне, щоб напій не був надто гарячим або холодним. Тепле пиття допоможе і зігрітися при ознобі, і підтримає роботу нирок, які виводять токсини. Дитину з температурою слід частіше поїти маленькими порціями (буквально по кілька ковтків, але регулярно), особливо якщо вона мало їсть.

  • Охолодження тіла. Фізичні методи охолодження допомагають зменшити жар паралельно з дією ліків або навіть без ліків. Найпростіше – не перегрівати хворого: якщо дитині або дорослому жарко, не кутайте його в сто одягів. Одяг має бути легким, з натуральної тканини, щоб тіло віддавало тепло. Якщо людина пітніє, варто переодягати у сухий одяг. Можна протирати шкіру водою кімнатної температури. Для обтирання беруть звичайну воду (~20–22°C) і м’яко протирають тулуб, руки і ноги хворого губкою або м’якою тканиною. Не потрібно додавати оцет чи спирт – такі народні методи можуть бути шкідливими, бо оцет і спирт всмоктуються через шкіру і вдихаються, викликаючи додаткову інтоксикацію. Достатньо простої води. Обтирання не має викликати дискомфорт (не повинно бути занадто холодно). Також можна прикладати прохолодну вологу тканину на лоб. Ще один метод – прохолодна ванна. Важливо: вода у ванні має бути трохи прохолоднішою за температуру тіла, але не крижаною. Наприклад, якщо у дитини температура 39°C, можна зробити ванну водою ~37°C: це поступово охолодить тіло. Різко занурюватися в холодну воду небезпечно – може статися судинний спазм. Тому всі методи охолодження мають бути м’якими і поступовими. Якщо в хворого озноб і холодні руки-ноги, фізичне охолодження не застосовують (в цей момент тілу, навпаки, треба зігрітися).

  • Провітрювання приміщення. Свіже прохолодне повітря в кімнаті – союзник у боротьбі з жаром. Регулярно провітрюйте кімнату, де лежить хворий, щоб температура повітря була приблизно +18…+20°C. У задушливому теплому приміщенні тілу важче віддавати тепло. Провітрювання 2–3 рази на день знижує концентрацію вірусів у повітрі і забезпечує приплив кисню. Важливо слідкувати, щоб не було сильного протягу прямо на хворого. Під час провітрювання можна на цей час перейти в іншу кімнату. Якщо є зволожувач, корисно підтримувати вологість повітря на рівні ~50%. Сухе і перегріте повітря посилює дискомфорт при лихоманці. Також не зайвим буде регулярно проводити вологе прибирання, щоб очистити кімнату.

Дотримання цих простих немедикаментозних заходів часто дозволяє краще переносити температуру і швидше одужати. Вони особливо важливі для маленьких дітей, яким важко збити температуру лише ліками: правильний догляд (пиття, охолодження, свіже повітря) може знизити жар на кілька десятих градуса і значно покращити самопочуття.

Особливості підходу до різних вікових груп

Немовлята (до 1 року)

У немовлят навіть незначна лихоманка може бути небезпечною. Дітям до 3 місяців при температурі ≥38°C потрібен негайний огляд лікаря. Жар знижують тільки дозволеними для малюків засобами (парацетамол з 2 місяців, ібупрофен з 6 місяців) у правильному дозуванні. Важливо не перегріти дитину (легкий одяг, комфортна температура в кімнаті), часто прикладати до грудей або давати пити воду. Уважно стежте за станом: якщо немовля мляве, відмовляється пити чи має утруднене дихання – викликайте лікаря негайно.

Діти дошкільного віку (≈1–6 років)

Дошкільнята (близько 1–6 років) часто переносять високу температуру досить добре, хоча показники 39°C і вище не рідкість. Збивати жар у цьому віці рекомендується при ≥38–38,5°C або якщо дитині явно зле. У дітей 1–5 років можливі фебрильні судоми (короткий приступ судом на фоні жару) – це лякає, але зазвичай не загрожує життю. При судомах у дитини слід покласти її на бік і негайно викликати швидку допомогу. Більшість малюків “переростають” схильність до судом після 6 років. Під час температури забезпечте дитині спокій, багато пиття і прохолодне, вологе повітря; не змушуйте їсти, якщо не хоче.

Дорослі

Дорослі зазвичай збивають температуру після ≥38,5–39°C. Дуже важливо при лихоманці відпочивати і не займатися роботою чи спортом – дайте організму одужати. Пийте достатньо рідини, утримайтесь від алкоголю. Якщо висока температура тримається понад 3 доби або з’явилися нові тривожні симптоми – зверніться до лікаря.

Небезпечні симптоми: коли звернутися до лікаря

Більшість випадків ГРВІ з температурою можна пережити вдома, забезпечивши догляд та при необхідності даючи жарознижувальні. Але є ситуації, коли без лікарської допомоги не обійтись. Негайно звертайтеся до лікаря (а при різкому погіршенні – викликайте швидку), якщо на тлі температури спостерігаються такі симптоми:

  • Температура вище 40°C або лихоманка понад 3 доби, що не знижується ліками.

  • Втрата свідомості, сплутаність чи надмірна сонливість (млявість).

  • Сильний головний біль із блюванням або скутістю шиї.

  • Задишка або утруднене дихання.

  • Судоми (конвульсії).

  • Висип на шкірі, на фоні температури.

  • Повторне блювання або сильний пронос.

  • Сильний біль у вусі, горлі або животі.

Важливо! Ця стаття має ознайомчий характер і не є керівництвом до самолікування. Якщо ви маєте сумніви щодо перебігу хвороби або дуже високої температури, обов’язково проконсультуйтеся з лікарем. Не нехтуйте професійною медичною допомогою!