Як полегшити нежить у дитини

Нежить у дітей – дуже поширене явище. Малюки особливо часто страждають від закладеного носика через вірусні застуди, сезонні інфекції чи алергію. Постійні соплі у дитини не лише створюють дискомфорт, але й заважають нормально спати та їсти. Батькам важливо знати, як полегшити стан малюка при нежиті без шкоди для здоров’я. У цій статті розглянемо основні причини дитячого нежитю, ефективні методи полегшення симптомів та заходи профілактики. Також звернемо увагу, чого не слід робити при лікуванні нежитю у дітей і коли варто звернутися до лікаря.

Причини та види нежитю у дітей

Нежить (риніт) – це запалення слизової оболонки носа, яке призводить до надмірного виділення слизу. У дітей найчастіше нежить виникає як симптом застуди чи грипу (вірусна інфекція). За статистикою педіатрів, дошкільнята можуть перенести вірусний нежить 6–10 разів на рік – і це варіант норми, оскільки їхній імунітет тільки тренується боротися з новими вірусами. Інші можливі причини нежитю у дитини:

• ГРВІ та застуди. Гострі респіраторні вірусні інфекції – найчастіша причина дитячого нежитю. Перші симптоми вірусного нежитю – закладеність носа, чхання, прозорі водянисті виділення, що з часом густішають і можуть набувати жовтого або зеленого відтінку.

• Бактеріальна інфекція. Іноді нежить спричиняють бактерії (наприклад, якщо вірусна застуда ускладнилася синуситом). Для бактеріального риніту характерні густі жовто-зелені соплі, можливе підвищення температури та триваліший перебіг захворювання.

• Алергія. Алергічний риніт викликається реакцією на алергени – пилок рослин, домашній пил, шерсть тварин, цвіль, певні продукти тощо. При алергії виділення з носа зазвичай прозорі й рясні, супроводжуються частим чханням, свербежем у носі, почервонінням очей, але температура тіла залишається нормальною.

• Фізіологічний нежить немовлят. У новонароджених і немовлят до ~3 місяців може спостерігатися так званий фізіологічний нежить. Він зумовлений адаптацією слизової носика до нових умов життя поза утробою. Малюк може похрюкувати носиком, виділення прозорі й незначні, загальне самопочуття не страждає. Такий стан не є хворобою і минає самостійно.

• Інші чинники. Соплі у дитини можуть з’явитися через подразнення слизової сухим повітрям, тютюновим димом, різкими запахами. У деяких випадках постійний нежить спричиняють аденоїди (розросла лімфоїдна тканина носоглотки) – при аденоїдах ніс закладений хронічно, дитина дихає ротом. Також незначний нежить буває при прорізуванні зубів у немовлят (через активний кровообіг у яснах слизова носа може виділяти більше секрету).

Визначити точну причину нежитю важливо для правильного підходу до лікування. Наприклад, якщо соплі викликані алергією, потрібне усунення алергену та специфічна терапія, тоді як вірусний нежить лікується в основному симптоматично (полегшення стану, очікування поки імунітет поборе інфекцію). Звертайте увагу на супутні симптоми: висока температура, кашель, почервонілі очі чи висип можуть підказати природу хвороби. У разі сумнівів варто проконсультуватися з педіатром, аби встановити причину нежитю.

Як відрізнити застудний нежить від алергічного: таблиця

Хоча симптоми алергічного та вірусного нежитю можуть бути схожими (дитина чхає, тече з носа), є низка відмінностей. Нижче наведено ключові ознаки, що допоможуть відрізнити алергійний риніт від застуди у дитини:

Примітка: Якщо ви підозрюєте у дитини алергічний нежить вперше, обов’язково зверніться до лікаря для підтвердження діагнозу. Симптоми застуди й алергії можуть поєднуватися (наприклад, вірусна інфекція у алергіка), тому остаточний висновок має робити спеціаліст.

Як полегшити нежить у дитини: ефективні методи

Основне завдання при лікуванні нежитю у дітей – полегшити носове дихання та покращити самопочуття дитини, поки хвороба не мине. Існує кілька перевірених способів, що допомагають зменшити закладеність носа, зволожити слизову і вивести зайвий слиз. Більшість цих методів – прості домашні заходи, рекомендовані педіатрами. Важливо: не варто одразу хапатися за сильнодіючі ліки, оскільки багато з них дітям не показані. Натомість почніть з безпечних і природних способів, наведених нижче.

Рясне пиття та вологе свіже повітря

Забезпечення дитині комфортних умов – перший крок у полегшенні симптомів нежитю. Підтримуйте оптимальну вологість і температуру повітря: у кімнаті хворої дитини бажано +18…+20°C і вологість 50–60%. Провітрюйте приміщення кілька разів на день – свіже прохолодне повітря допомагає зменшити набряк слизової носа. Якщо повітря сухе (особливо в опалювальний сезон), користуйтеся спеціальним зволожувачем повітря або розвісьте вологі рушники. Достатня вологість не дає слизу засихати і сприяє його відходженню.

Не менш важливо багато поїти дитину. При нежиті і застуді дитячий організм швидко втрачає рідину (через потовиділення при температурі, швидке дихання ротом тощо). Загущення крові і слизу через брак рідини погіршує стан. Тому пропонуйте хворому малюку тепле пиття якомога частіше. Це може бути вода, компот із сухофруктів, трав’яний чай (наприклад, ромашковий), узвар, розведений яблучний сік – все, що дитина погодиться пити. Достатнє пиття розріджує носовий слиз, і його легше витерти або висякати. Також рідина допомагає знизити інтоксикацію і запобігти зневодненню при високій температурі.

Промивання носа сольовим розчином

Промивання носа – це найпростіший і найефективніший спосіб допомогти дитині при нежиті. Солоний розчин зволожує слизову і розріджує густі соплі, допомагаючи їм витікати. Для промивання використовують аптечні ізотонічні сольові розчини: це можуть бути краплі або спрей з морською водою, фізіологічний розчин (0,9% хлорид натрію) тощо. Такі засоби безпечні навіть для немовлят з перших днів життя, адже не містять медикаментів – лише стерильну підсолену воду. Їх можна застосовувати часто, по 4–6 разів на день (а при потребі і більше) для зволоження носика.

Як правильно промивати носик дитині? Немовляті і малюку до 2 років педіатри радять закапувати сольовий розчин із піпетки: 2–4 краплі в кожну ніздрю, потім обережно очистити носик аспіратором або ватною турундою (про аспіратор – далі). Дітям старшого віку зручні спреї – одна-дві дози в кожну ніздрю, після чого дитина висякується. Перед сном і годуванням корисно промити дитині ніс, аби вона могла вільніше дихати.

На замітку батькам: Не бійтеся солоних крапель – на відміну від ліків, вони не викликають звикання і побічних дій. Ізотонічні розчини лише локально впливають на слизову, тому їх можна застосовувати часто і тривало. Вони не пересушують носик, діють м’яко і природно.

Якщо у дитини дуже сильна закладеність і слиз густий, можна спробувати гіпертонічний сольовий розчин (це теж сольовий засіб, але з дещо вищою концентрацією солі ~2–2,5%). Гіпертонічні краплі «витягують» надлишок рідини зі слизової за рахунок осмотичного ефекту, тим самим зменшуючи набряк носа. Вони діють слабше, ніж судинозвужувальні краплі, зате безпечніші. Гіпертонічні розчини продаються в аптеках (зазвичай це спреї на основі морської води). Їх можна використовувати у дітей, але треба уважно читати з якого віку конкретний спрей дозволений (деякі – з 3 років, деякі – з 1 року). Для малят до року гіпертонічні не застосовують, їм достатньо звичайного фізрозчину.

Очищення носика: як правильно сякатися і відсмоктувати соплі

Зволоживши носову порожнину сольовим розчином, важливо видалити слиз. Дітки старшого віку (3–4 роки і більше) вже можуть сякатися самостійно, але не завжди роблять це правильно. Навчіть дитину висмаркуватися: злегка відкрити рот, притиснути пальцем одну ніздрю і висякати слиз із іншої без надмірних зусиль. Потім повторити з іншого боку. Не слід дути занадто сильно – це може загнати слиз у євстахієву трубу та спровокувати отит (запалення вуха). Якщо слиз дуже густий і «не виходить», варто ще раз закапати фізрозчин і спробувати пізніше. Завжди використовуйте чисті паперові серветки або одноразові хустинки, щоби висмаркування було гігієнічним. Після процедури дитина має помити руки.

Малюки, які ще не вміють сякатися (зазвичай це діти до ~2 років, а інколи й старші), потребують допомоги батьків у механічному очищенні носа. Для цього призначені спеціальні назальні аспіратори. Аспіратор – це пристрій, що відсмоктує соплі з носових ходів дитини. Існують різні види аспіраторів: від простих гумових «груш» до вдосконалених електронних приладів. Для немовляти підійде найпростіша маленька гумова груша з м’яким наконечником: спочатку у носик закапують кілька крапель сольового розчину, потім обережно вводять наконечник у ніздрю і стисканням-гойданням «груші» відсмоктують слиз. Є також аспіратори-трубочки, де дорослий ротом створює тягу через трубку – вони теж ефективні. Електричні аспіратори самі всмоктують виділення, достатньо вставити їх кінчик у ніздрю – це зручно, але такі прилади дорожчі. Після використання ретельно мийте і дезінфікуйте аспіратор. Важливо не вводити аспіратор глибоко і не травмувати слизову – все робиться дуже обережно! Якщо дитина плаче і категорично не дає очистити ніс – спробуйте відволікти, заспокоїти і провести процедуру трохи пізніше.

Регулярно очищаючи носик від слизу, ви значно покращите самопочуття малюка: йому легше буде дихати, їсти і спати. Особливо важливо прочищати ніс перед годуванням грудного немовляти – немовля не може смоктати груди з закладеним носиком, тому кілька крапель фізрозчину і аспіратор за 10 хвилин до годування – дуже добра допомога. Так само варто чистити носик перед сном, щоби дитина краще спала.

Підвищене положення голови під час сну

Закладений ніс особливо докучає дітям вночі. В положенні лежачи слиз стікає в носоглотку і дихати стає ще важче. Щоб полегшити носове дихання під час сну, варто трохи припідняти узголів’я ліжка. Не рекомендується класти високу подушку прямо під голову дитині (особливо немовляті) – це незручно і небезпечно для шиї. Краще підкласти під матрац у області голови згорнуту ковдру або рушник, щоб створити легкий нахил всього тіла. У старших дітей можна використовувати другу пласку подушку під основну. Головне – не переборщити: дитина повинна лежати рівно, але під невеликим кутом, а не сидіти. Підняте узголів’я допоможе слизу не застоюватися в носових пазухах і зменшить набряк слизової за рахунок відтоку крові. В результаті носик дихатиме вільніше, і сон буде спокійнішим. Також слід укладати дитину спати на спині або боці, а не на животі, щоби виділення з носа не накопичувалися біля входу в ніздрі.

Корисно перед нічним сном провести всі описані вище процедури: провітрити кімнату, зволожити повітря, викупати дитину в теплій ванні (парові ефекти допоможуть прочистити носик), закапати сольовий розчин і очистити носові ходи. Так малюк зможе заснути з максимально чистим носиком. Деякі батьки для ночі також використовують спеціальні ароматичні пластирі або мазі з ефірними оліями, що полегшують дихання (клеяться на одяг/піжаму або наносяться на груди дитини). Наприклад, доступні пластирі з маслами м’яти та евкаліпта, які випаровуються і допомагають носику дихати протягом 6–8 годин. Увага: ефірні олії допустимі лише для дітей старшого віку (зазвичай від 2 років і більше), обов’язково читайте інструкцію конкретного засобу! Не наносіть концентровані олії прямо під ніс або на шкіру дитині – це може викликати опік чи алергію. При правильному використанні м’які ароматичні засоби можуть підтримати носове дихання на всю ніч.

Теплий компрес на носові пазухи

Щоб зменшити дискомфорт від закладеності, можна застосувати теплий компрес на область носа і пазух. Тепло покращує кровообіг у слизовій, сприяє розрідженню слизу та знімає відчуття тиску. Як зробити компрес: змочіть чисту фланелеву або вафельну тканину в теплій воді (температура близько +37…+40°C, приємно тепла, але не гаряча!), злегка відтисніть і покладіть на перенісся та щічки дитини (область верхньощелепних пазух). Можна використати спеціальну грілку для носа або мішечок з підігрітою сіллю/піском, загорнутий у тканину. Ніколи не прикладайте дуже гаряче! Шкіра обличчя ніжна, легко обпекти. Компрес тримають ~5–10 хвилин, поки є тепло. Процедуру можна повторювати кілька разів на день. Вона допомагає полегшити відтік слизу і зменшує головний біль від закладеності. Важливо: теплові процедури допустимі, якщо немає високої температури у дитини і підозри на гострий гайморит (гнійне запалення пазух). При гнійному процесі гріти не можна – потрібна консультація лікаря.

Інгаляції при нежиті

Інгаляція – добре відомий народний метод від закладеного носа. Принцип дії інгаляцій – теплий вологий пар зволожує носоглотку, а лікарські компоненти (якщо додаємо) потрапляють безпосередньо на слизову. Найпростіший варіант – парова інгаляція над мискою з гарячою водою. Однак дітям такий спосіб може бути небезпечним (ризик опіків!), тому класичні «посидіти над каструлею з картоплею» зараз майже не застосовуються в педіатрії. Натомість використовують небулайзер – спеціальний прилад-інгалятор, що перетворює рідину на аерозоль кімнатної температури. Для полегшення нежитю в небулайзер зазвичай заливають все той же стерильний фізіологічний розчин. Дитина дихає цим соляним туманом 5–10 хвилин, що зволожує носик не гірше, ніж пар. За призначенням лікаря можуть застосовуватися і готові аптечні розчини для інгаляцій – наприклад, при бронхіті додають відхаркувальні засоби. Але спеціально від нежитю ліків через небулайзер не потрібно, достатньо фізрозчину.

Варто зазначити, що звичайний нежить добре реагує на промивання носа, і додаткові інгаляції можуть навіть не знадобитися. Якщо ж у дитини ще й сухий кашель, інгаляції зволожать дихальні шляхи і полегшать відходження мокротиння. Не робіть парові інгаляції, якщо у дитини гарячка! При підвищеній температурі будь-які прогрівання заборонені, інгаляції – також. У такому разі відкладіть процедуру до нормалізації температури або проконсультуйтесь з лікарем щодо інших методів полегшити носове дихання.

Легкий масаж при закладеності носа

Деякі батьки практикують масаж обличчя для полегшення нежитю у дітей. Існує методика акупресури (точкового масажу) при нежиті: ніжними круговими рухами масажують точки біля крил носа, перенісся, скроні, точку між великим і вказівним пальцем на кисті. Такий масаж покращує місцевий кровообіг і на короткий час може справді «пробити» ніс. Його можна робити 2–3 рази на день, щоб зняти набряк без ліків. Дитині процедура навіть подобається, адже мама/тато приділяють увагу і погладжують личко. Важливо: масаж треба робити теплими руками і дуже делікатно, не травмуючи шкіру. Не варто чекати від масажу дива – при сильному нежиті він дає лише тимчасове полегшення. Але як допоміжний засіб цілком підходить. Перед масажем бажано прочистити носик (щоб був ефект), а після масажу – знову закапати сольовий розчин. Якщо у дитини висока температура або гайморит, масаж обличчя робити не слід. У будь-якому разі, це лише додатковий метод: він не замінює основних заходів (промивання, зволоження).

Судинозвужувальні краплі: коли можна застосовувати

Судинозвужувальні назальні краплі або спреї (деконгестанти) – це ті самі “дорослі” краплі від нежитю, які миттєво пробивають ніс за рахунок спазму судин слизової (популярні діючі речовини – ксилометазолін, оксиметазолін, фенілефрин). Багатьом батькам кортить одразу накапати їх дитині, аби припинити струмок із носа. Однак педіатри застерігають: використовувати судинозвужувальні краплі у дітей треба лише в крайніх випадках. Ці препарати не лікують причину нежитю, а тільки тимчасово знімають набряк слизової. Полегшення носового дихання після них – явище тимчасове (4–6 годин), і закладеність може повернутися з новою силою. Більше того, при неправильному застосуванні такі краплі можуть нашкодити дитині.

Американське Управління з контролю якості харчових продуктів та медикаментів (FDA) не рекомендує використовувати будь-які безрецептурні спреї та краплі від застуди дітям до 6 років. У молодшому віці їх призначають лише лікарі і лише при нагальній потребі. Дітям до 2 років деконгестанти взагалі протипоказані, оскільки можуть спричинити серйозні побічні ефекти. За даними педіатрів, у малюків до 6 років частіше виникають ускладнення від судинозвужувальних крапель, ніж реальна користь. Тому підходьте до таких препаратів дуже обережно.

Якщо у дитини дуже сильна закладеність і вона зовсім не може спати або їсти, допускається одноразово закапати дитячі судинозвужувальні краплі на ніч для полегшення дихання. Обов’язково дотримуйтеся правил:

• Дозування за віком. Вибирайте краплі, що підходять дитині за віком (зазначено в інструкції). Ніколи не перевищуйте рекомендовану дозу. Краще дати менше, ніж переборщити.

• Тільки короткий курс. Максимум використання – 3–5 днів, не довше. Якщо за цей час нежить не минув, далі краплі не капають, а звертаються до лікаря.

• Частота застосування. Не капайте частіше, ніж написано в інструкції (зазвичай не більше 3 разів на день, у дітей до 2 років – не більше 1–2 разів). Відстежуйте інтервал між дозами.

• Форма випуску. Для малюків до 1 року безпечніше краплі, а не спрей (спрей створює сильніший тиск і може травмувати слухову трубу немовляти). Для старших – можна спреї, але теж дитячі.

Пам’ятайте, що судинозвужувальні краплі можуть викликати медикаментозний риніт – звикання, коли без них ніс вже не дихає. Таке трапляється при занадто довгому або частому використанні. Також можливі системні побічні ефекти: краплі звужують судини не тільки в носі, а й по всьому тілу. У дитини може почастішати пульс, піднятися артеріальний тиск, з’явитися сонливість або навпаки перезбудження. Тому завжди дотримуйтеся обережності. У більшості випадків дитячий нежить можна пережити і без судинозвужувальних – вони потрібні хіба що при отиті (щоб зняти набряк слухової труби) або при абсолютно непрохідному носі. Якщо сумніваєтеся – порадьтеся з педіатром, чи потрібні вашій дитині такі краплі.

Чим не варто лікувати дитячий нежить

Деякі популярні народні та навіть аптечні засоби насправді не допомагають, а часом і шкодять при нежиті у дітей. Ось чого не рекомендують робити лікарі при дитячому нежиті:

• Закапувати в ніс соки рослин чи їжу. Існує безліч “бабусиних” рецептів: закапати сік цибулі, часнику, каланхое, алое, буряка, моркви, розчин меду, грудне молоко тощо. Наукових доказів ефективності цих методів немає. Натомість цибуля та часник можуть спричинити опік слизової і алергічну реакцію, соки алое чи каланхое – теж алергени і подразники. Грудне молоко у носі взагалі створює середовище для розмноження мікробів. Не експериментуйте на дитині: для промивання носа є безпечний фізрозчин, цього достатньо.

• Парити ніжки гірчицею, ставити гірчичники. Сама по собі тепла ванночка для ніг не зашкодить старшій дитині (від 5 років), але й чудодійного лікування нежитю не забезпечить. А от гірчиця може викликати опіки шкіри, алергію. Маленьким дітям гірчичні процедури протипоказані. Якщо дуже хочеться зігріти – краще просто одягніть дитині теплі шкарпетки.

• Використовувати антибіотики без показань. Антибактеріальні препарати не діють на віруси, що викликають 90% дитячих нежитів. Давати дитині антибіотик “щоб швидше пройшло” – груба помилка. Це створює зайве навантаження на печінку і кишківник, може викликати побічні реакції і сформувати стійкість бактерій. Антибіотики при нежиті призначає тільки лікар, і лише якщо є явні ознаки бактеріальної інфекції (гаймориту, отиту та ін.). Так само і антибіотиковмісні краплі в ніс (наприклад, з фузафунгіном) не застосовуються у дітей без прямої потреби. У більшості випадків дитячий нежить чудово минає і без них.

• Давати дитині комбіновані “від застуди” препарати. В аптеках багато порошків, сиропів «від грипу та застуди», що містять комбінацію жарознижуючого, антигістамінного, судинозвужувального компонентів. Вони призначені для дорослих і дітей старшого віку, і лише на короткий прийом. Маленькій дитині такі ліки можуть нашкодити, бо кожен їх компонент – це хімічне навантаження на організм. Всесвітня організація охорони здоров’я та Американська академія педіатрії не рекомендують давати дітям дошкільного віку готові комбіновані засоби від застуди. Якщо у дитини висока температура – дайте парацетамол або ібупрофен у віковій дозі. А від нежитю допоможуть описані вище немедикаментозні заходи, а не пігулки.

• Зловживати іммуномодуляторами та противірусними. Дуже багато «ліків від застуди» позиціонуються як підвищення імунітету чи боротьба з вірусом (свічки, краплі, сиропи, таблетки тощо). Але більшість із них не має доведеної ефективності. Наприклад, популярний інтерферон у краплях чи свічках не показав відчутної користі в незалежних дослідженнях, зате може викликати алергію. Те саме з гомеопатичними сиропами – ефект як у плацебо. Організм дитини зазвичай сам справляється з нежитем за 7–10 днів. Наше завдання – полегшити симптоми і не заважати імунітету робити свою роботу.

Коли потрібен лікар: насторожуючі симптоми

У більшості випадків нежить у дітей – це легка інфекція, яка минає без ускладнень. Але треба знати ознаки, коли без консультації лікаря не обійтись:

• Висока температура і загальний стан. Якщо у дитини на тлі нежитю піднялася температура вище 38,5°C і тримається довше 2–3 днів, є сильна слабкість, головний біль – потрібно звернутися до педіатра. Можливо, застуда перейшла у більш серйозне захворювання або приєдналася бактеріальна інфекція.

• Біль у вушках. Нежить тісно пов’язаний з середнім вухом через євстахієві труби. У малюків набряк і слиз у носі часто призводять до отиту. Якщо дитина скаржиться на біль у вусі, плаче при натиску на козелок – негайно до лікаря. Отит потребує окремого лікування.

• Гнійні виділення, неприємний запах. Коли соплі стають густими жовто-зеленими з неприємним запахом, а тим більше якщо в них з’явився гній або кров – це привід для огляду ЛОР-лікаря. Можливо, розвинувся гайморит або інша гнійна інфекція пазух.

• Нежить не проходить понад 10–14 днів. Звичайний вірусний нежить у дитини повинен суттєво покращитися за 5–7 днів і повністю пройти максимум за 2 тижні. Якщо ж минуло більше 2 тижнів, а у дитини досі закладений ніс або продовжуються виділення – слід з’ясувати причину. Це може бути затяжний алергічний риніт, хронічний синусит або аденоїди. Лікар встановить діагноз і підкаже, що робити.

• Утруднене дихання, свистячі звуки, задишка. Іноді під виглядом «просто нежитю» можуть ховатися грізні стани, як-от бронхіоліт у немовлят чи напад астми. Якщо дитині важко дихати, ви помічаєте, що крила носа роздуваються, чути свист або хрипи при диханні – негайно звертайтеся за медичною допомогою!

Загалом, інтуїція батьків – хороший порадник. Якщо вам здається, що дитині дуже зле, щось “не так” у її поведінці чи симптомах – краще показати малюка лікарю. Нехай це буде хибна тривога, але ви будете спокійні. Лікар огляне дитину, прослухає легені, перевірить вушка, і якщо потрібно – призначить додаткове лікування.

Профілактика нежитю

Повністю захистити дитину від усіх застуд неможливо, але можна знизити ризик частих нежитів. Заходи профілактики прості й водночас дієві:

• Гігієна та миття рук. Привчайте дітей мити руки з милом – особливо перед їжею і після прогулянки. Багато вірусів ми приносимо до носа саме руками. Також навчіть дитину не сунути пальці в ніс, не терти очі немитими руками.

• Уникати контактів із хворими. По можливості тримайте малюка подалі від людей, які чхають і кашляють. Якщо хтось хворіє вдома – виділіть йому окремий посуд, частіше провітрюйте. В сезон грипу уникайте багатолюдних місць з дитиною.

• Здоровий режим. Повноцінне харчування, вітаміни (особливо вітамін D, який педіатри радять давати дітям профілактично), свіже повітря і рухливі ігри – все це зміцнює імунітет. Дитина з міцним імунітетом легше переносить застуди і рідше їх підхоплює.

• Вакцинація. Обов’язково робіть дітям щеплення згідно календаря. Вакцини від грипу, пневмококка та гемофільної інфекції опосередковано захищають і від ускладнень нежитю (як-то від отитів, пневмоній).

• Оптимальний мікроклімат. Постійно дбайте про вологість та чистоту повітря вдома, а не лише коли дитина захворіла. У провітреному, чистому приміщенні з достатньою вологістю слизова носа працює правильно і сама очищається від мікробів і пилу. Це запобігає розвитку риніту. У сезон опалення використовуйте зволожувач регулярно. Уникайте пасивного паління дитини – тютюновий дим сильно дратує носоглотку і знижує опірність інфекціям.

Висновок

Нежить у дитини – хоча й неприємний, але здебільшого безпечний симптом, якщо правильно за ним доглядати. Основні принципи полегшення стану прості: сольові розчини, чисте вологе повітря, пиття і спокій. Ліки в ніс майже не потрібні, а багато народних методів – швидше шкода, ніж користь. Терпіння батьків, любов і елементарний догляд допоможуть малюкові пережити період нежитю без ускладнень. Пам’ятайте, що закладений ніс – це тимчасово, і при грамотному підході дитина швидко піде на поправку. Якщо ж виникають тривожні симптоми або нежить затягується – не соромтеся звернутися до лікаря. Нехай ваші дітки дихають вільно і будуть здорові!

Дисклеймер: Інформація в цій статті подана для ознайомлення і не є заміною професійної медичної консультації, діагностики чи лікування. З питаннями щодо здоров’я дитини обов’язково звертайтеся до кваліфікованого лікаря.