Коли у дитини піднімається температура, багато батьків відразу хвилюються і прагнуть якнайшвидше збити жар. Важливо пам’ятати, що підвищена температура – це нормальна захисна реакція організму, яка допомагає боротися з інфекцією. Разом з тим, сильна гарячка може бути небезпечною і завдає дитині дискомфорту. У цій статті розглянемо, що вважається підвищеною температурою у дітей, які показники є небезпечними, коли і як потрібно знижувати температуру, а також обговоримо безпечні методи – медикаментозні й немедикаментозні. Окремо звернемо увагу на особливості допомоги немовлятам, дітям до 5 років та школярам. Наприкінці ви знайдете покрокові поради та список симптомів, при появі яких слід негайно звернутися до лікаря. Стаття написана в експертному стилі, але зрозумілою мовою для всіх батьків.
Що таке підвищена температура у дитини?
Підвищеною температурою (гарячкою, лихоманкою) у дитини вважається підвищення температури тіла вище нормальних значень. Нормальна температура у здорової дитини залежить від віку та навіть від способу вимірювання. В середньому вона коливається в межах 36,5–37,5°C, інколи до 37,7°C у вечірні години – особливо у немовлят. Температура тіла не є статичною: зранку вона зазвичай нижча, а надвечір може трохи підвищуватися. У немовлят нервова система ще незріла, тому у перші місяці життя коливання температури більші, і показник 37,2–37,5°C під пахвою у вечірній час для малюка може бути варіантом норми.
Як правило, температурою в медичному розумінні вважають показники вище 37,5°C (при вимірюванні під пахвою). Якщо ж вимірювати ректально (в прямій кишці) або орально (в роті), то нормальні значення трохи вищі. Наприклад, норма для ректального вимірювання – до 37,7°C. Тому важливо правильно вимірювати температуру і оцінювати її згідно з методом вимірювання.
Підвищення температури тіла само по собі не є хворобою, а тільки симптомом або ознакою того, що в організмі дитини щось відбувається. Температурна реакція запускається центром терморегуляції в мозку у відповідь на певні подразники. При лихоманці в організмі активуються захисні механізми: прискорюється вироблення інтерферону та антитіл, підвищується ефективність імунної відповіді. Таким чином, помірна температура допомагає дитячому організму боротися з інфекцією. Саме тому лікарі не радять збивати легку температуру одразу після її появи – спочатку треба зрозуміти причину і оцінити стан дитини.
Основні причини підвищення температури у дітей
У дітей жар виникає з різних причин. Найпоширенішими є наступні фактори:
Інфекції (вірусні або бактеріальні) – застуда, грип, ГРВІ, середній отит, ангіна, пневмонія, кишкова інфекція тощо. Це найчастіша причина гарячки у дітей різного віку.
Перегрівання – надто теплий одяг, висока температура довкілля або задушливе приміщення можуть спричинити підвищення температури тіла (тепловий удар, сонячний удар). У немовлят перегрів легко виникає, якщо їх укутати надміру.
Прорізування зубів – у період появи зубів у немовляти може підніматися температура, але зазвичай не вище 37,5–38°C. Вища температура при “прорізуванні зубів” найімовірніше вказує на вірусну інфекцію, що збіглася в часі.
Після вакцинації – як реакція на щеплення в деяких дітей буває короткочасний субфебрилітет (37–38°C) протягом доби-двох. Це варіант норми, якщо температура невисока і дитина почувається відносно добре.
Запальні процеси та інші захворювання – отруєння, запалення апендикса, автоімунні стани, алергічна реакція, гормональні порушення – теж можуть супроводжуватися лихоманкою. У таких випадках зазвичай є й інші симптоми, і потрібна консультація лікаря.
Травми – значні ушкодження, опіки можуть спричинити підвищення температури внаслідок запальної реакції.
Зневоднення – значна втрата рідини (наприклад, при сильному проносі чи блюванні) іноді веде до порушення терморегуляції, і тіло дитини “нагрівається”.
Отже, підвищена температура – це частий сигнал про інфекцію або інший збій в організмі дитини. Важливо з’ясувати причину гарячки (хоча б орієнтовно) – чи це просто застуда, чи можливо серйозніша проблема. У будь-якому разі, наша тактика – спостерігати за самопочуттям дитини і вирішувати, чи потрібне зниження температури, залежно від конкретної ситуації. Детальніше про небезпечні рівні температури і про те, коли її потрібно збивати – далі.
Які показники температури вважаються небезпечними?
Батькам важливо розуміти, при якій температурі слід хвилюватися і вживати активних заходів. Сам по собі високий показник термометра – ще не катастрофа, головне – загальний стан дитини. Але існують певні орієнтири:
37–38°C – субфебрильна температура. Це невисока температура, яка зазвичай не є небезпечною для дитини старшої 3 місяців. Багато дітей переносять 37,5–38°C цілком нормально: граються, мають апетит. У цьому діапазоні жарознижувальні засоби зазвичай не потрібні (винятки розглянемо нижче). Однак у новонароджених до 3 місяців вже показник 38°C може бути тривожним.
38–39°C – помірна лихоманка. Таку температуру більшість здорових дітей переносить без ризику для життя, але самопочуття може погіршуватися. З’являються млявість, головний біль, біль у м’язах, прискорений пульс. В цьому діапазоні підвищується ризик фебрильних судом у чутливих дітей (судоми на фоні температури, про них детальніше – далі). Показники ближче до 39°C вже потребують заходів для зниження, аби запобігти подальшому зростанню температури і полегшити стан малюка.
39–40°C – висока температура. Позначки 39°C і вище вважаються високою гарячкою, особливо небезпечною для маленьких дітей. При 39–40°C організм швидко втрачає рідину, можливе зневоднення; дитина може бути дуже слабкою. Значно зростає ризик судом при температурі. Якщо бачите на градуснику близько 39°C – обов’язково вживайте заходів для зниження температури (жарознижувальні, фізичне охолодження) і слідкуйте, чи піддається гарячка зниженню.
Понад 40°C – гіперпірексія. Температура 40°C і вище – критичний стан, особливо якщо не вдається збити. При таких значеннях порушуються процеси метаболізму, можливе пошкодження білків та клітин організму. Дитина може втрачати свідомість. Температура 40°C є показанням для виклику швидкої допомоги. Не чекайте, негайно звертайтеся до лікарів, якщо бачите 40° або якщо жар стрімко зростає.
“Нормальна” температура при хворобі. Варто зазначити, що інколи серйозні інфекції можуть протікати без високої температури або знижувати її (гіпотермія). Це також небезпечно. Тому якщо дитина явно хвора (млява, бліда, є інші симптоми інфекції), але температура не підвищена або навіть нижче норми – це привід для негайного медичного огляду.
Висновок: небезпечними можна вважати температури близько 39°C і вище, а також будь-яку гарячку, що погано переноситься дитиною. Особливо обережними треба бути з немовлятами: для них навіть 38°C – тривожний сигнал. Нижче розглянемо, коли саме слід збивати температуру і як діяти правильно.
Коли потрібно збивати температуру у дитини?
Одне з головних питань для батьків: при якій температурі слід давати жарознижувальні або застосовувати інші методи зниження? Медики рекомендують орієнтуватися не тільки на число градусника, але і на самопочуття дитини та її вік.
Ось загальні принципи, коли варто збивати температуру у дітей:
Якщо температура перевищує 38–38,5°C. Більшості дітей жарознижувальні засоби потрібні, коли температура піднімається вище 38,5°C. У цьому діапазоні жар часто викликає дискомфорт, головний біль, слабкість. Знижуючи температуру, ми полегшуємо стан дитини і запобігаємо небезпечним ефектам сильної гарячки. Для дітей до 2–3 років поріг може бути трохи нижчим – приблизно 38,0°C, оскільки малюки гірше переносять жар.
Орієнтуйтеся на стан дитини. Якщо навіть при 37,8°C дитина млява, дуже слабка, лежить в ліжку, відмовляється пити, у неї виражений дискомфорт – варто збити температуру, не чекаючи поки вона перевищить умовні 38,5°. Кожна дитина унікальна: одна може гратися при 38,2°, а інша страждає вже при 37,7°. Головний критерій – самопочуття. Якщо малюк активний, має апетит і температуру ~38°C, можна поки утриматися від ліків, спостерігаючи. Але якщо дитині явно зле – допоможіть їй і знизьте жар.
Немовлятам до 3 місяців – при 38°C і вище. У новонароджених і дітей перших місяців життя механізми терморегуляції недосконалі, а ризик важкого перебігу інфекцій високий. Тому якщо у такого малюка під пахвою 38°C або більше, не зволікайте зі зниженням температури. Часто радять одразу телефонувати лікарю при такій температурі у немовляти. Навіть 37,5°C у немовля потребує пильної уваги: переконайтеся, що дитина не перегріта (зніміть зайвий одяг, провітріть кімнату) і стежте за її станом. Якщо градусник повзе вгору, краще порадитися з педіатром.
Діти з фебрильними судомами або неврологічними проблемами. Якщо у вашої дитини в анамнезі були фебрильні судоми (короткі судомні напади на фоні високої температури) або є захворювання нервової системи, знижувати температуру треба швидше і при нижчих показниках. Наприклад, багато лікарів радять таким дітям давати жарознижувальне вже при 37,5–38°C, щоб не провокувати судоми. У будь-якому разі дійте за рекомендаціями вашого лікуючого лікаря щодо профілактики судом.
Якщо є сильний дискомфорт чи ризик зневоднення. Є ситуації, коли навіть помірну температуру необхідно збити: наприклад, при блюванні або проносі температура посилює зневоднення – тут краще знизити жар, не чекаючи 38,5°C. Або якщо дитина скаржиться на сильний головний біль, м’язовий біль, теж можна дати ліки, навіть якщо температура ще не дуже висока. Так само, якщо в кімнаті спекотно і немає можливості покращити умови, краще допомогти дитині медикаментозно.
Натомість не варто збивати легкий жар лише через сам факт підвищеної температури. Не поспішайте давати ліки, якщо температура тільки 37–37,5°C і дитина почувається нормально. Така невисока температура може бути корисною для боротьби з інфекцією. Дайте організму шанс самому поборотися, а дитині – відпочинок і підтримку (пиття, прохолода). Звісно, це не стосується новонароджених – у них будь-яке підвищення краще обговорити з лікарем.
Підсумуємо: рішення про збивання температури приймайте зважаючи на вік і стан вашої дитини. Загальні рекомендації – знижувати від ~38,5°C, але якщо дитині зле при нижчих цифрах, не чекайте. Далі розглянемо як правильно збити температуру, тобто які дії слід зробити крок за кроком.
Як правильно збивати температуру: перша допомога при гарячці
Якщо у дитини підвищилася температура, дійте спокійно і послідовно. Ось покроковий план першої допомоги, який допоможе зменшити жар і полегшити самопочуття малюка:
Виміряйте температуру правильно. Перед тим як панікувати, переконайтеся, що ви правильно поміряли температуру. Краще використати електронний термометр під пахвою або спеціальний дитячий (ректальний, вушний – за інструкцією). Якщо показник дуже високий, перепровірте іншим термометром або на іншій ділянці. Не міряйте температуру одразу після того, як дитина побігала або попила гарячого чаю – дайте їй 20–30 хвилин спокою. Точне вимірювання допоможе прийняти вірне рішення.
Забезпечте комфортну температуру повітря в кімнаті. Перший крок у збиванні гарячки – це правильні умови в приміщенні. Перевірте, щоб у кімнаті було прохолодно, +18–20°C – оптимально для хворої дитини. Якщо повітря сухе, увімкніть зволожувач або розвісьте вологі рушники (цільова вологість ~50–60%). Провітріть кімнату, впустіть свіже повітря, але уникайте сильного протягу прямо на дитину. Прохолодне вологе повітря допомагає тілу віддавати зайве тепло і запобігає пересиханню слизових оболонок.
Не перегрівайте дитину одягом. Торкніться шкіри малюка. Якщо дитині жарко і немає ознобу (немає скарг, що “холодно”), зніміть зайвий одяг. Роздягніть дитину до легкої бавовняної піжамки або залиште тільки одну легку ковдрочку. Немовляті варто також зняти підгузок, оскільки він утримує тепло. Не кутайте дитину у кілька ковдр і не надягайте вовняні светри – це може призвести до ще більшого перегрівання! Ідея “пропотіти під ковдрою” при високій температурі є хибною – перегрів лише погіршить стан. Якщо ж у дитини озноб, холодні руки й ноги – це так звана “бліда гарячка” (фаза підвищення температури). В такому разі легенько накрийте дитину ковдрою і зігрійте кінцівки (можна натерти ручки, ніжки, надіти шкарпетки) – коли озноб мине, знову оцініть, чи потрібен зайвий одяг. Завжди слідкуйте, щоб одяг і постіль були сухими, адже при температурі діти пітніють. Вчасно змінюйте спітнілий одяг на чистий і сухий.
Давайте багато пити. Рясне пиття – найкраще при температурі. Висока температура зневоднює організм, дитина втрачає багато рідини з потом і швидким диханням. Це може призвести до ускладнень, тому наше завдання – постійно поїти малюка. Пропонуйте напої, які дитина любить і які відповідають її віку: воду, компот із сухофруктів, ягідні морси, неміцний теплий чай, розбавлений сік без цукру, дитячі електролітні розчини (якщо є ознаки зневоднення). Грудним дітям потрібно частіше пропонувати груди або звичну суміш. Важливо, щоб пиття було кімнатної температури або теплим (не гарячим). Поїти слід часто, малими порціями – буквально по кілька ковтків кожні 10–15 хвилин, аби не спровокувати блювання. Не змушуйте пити насильно, щоб не було відрази – але наполегливо пропонуйте. Орієнтир: при гарячці бажано випивати за добу на 20–30% більше рідини, ніж завжди. Наприклад, якщо в нормі дитина п’є ~1 літр на день, то при температурі бажано ~1,3 л. Стежте за ознаками зневоднення: сухість в роті, відсутність сліз, рідке сечовипускання, запала тім’ячка у немовлят – при цих симптомах негайно зверніться до лікаря.
Застосуйте фізичні методи охолодження тіла. Немедикаментозні способи зниження температури допомагають швидше віддати тепло. Найефективніший метод – обтирання теплою водою. Візьміть мисочку з чистою водою кімнатної температури (близько 30°C, тобто при дотику вона повинна бути ледь прохолодна, не крижана!). Змочіть м’яку губку або марлю і ніжно обтирайте шкіру дитини. Особливу увагу приділіть ділянкам, де проходять великі судини: пахви, складочки під колінами, пахвинні складки, шия. Можна протерти і грудку, спинку, лобик малюка. Не використовуйте холодну воду чи лід! Занадто холодні обтирання можуть викликати спазм судин шкіри – вона охолоне, а температура внутрішніх органів навпаки підніметься. Водночас, ні в якому разі не додавайте в воду оцет чи спирт – про ці небезпечні методи докладніше поговоримо далі. Обтирання водою можна повторювати кілька разів, після цього не потрібно одягати дитину – достатньо легкого простирадла, вода буде поступово випаровуватися і охолоджувати тіло. Якщо дитина добре переносить воду, можна також зробити теплий душ або легку ванну: вода повинна бути приблизно на 1–2 градуси нижче температури тіла дитини (наприклад, при 39°C – ванна з водою ~37°C). Купати слід 5–10 хвилин, поливаючи водичкою плечі і спинку. Після ванни відразу витерти насухо і вдягнути легку піжаму. Важливо: фізичні методи доречні тільки тоді, коли у дитини “рожевий” жар (тепла шкіра, ручки і ніжки теж теплі). Якщо ж дитина бліда, кінцівки холодні, а температура висока – обтирання робити не можна (спочатку зігрійте дитину і дайте жарознижувальне).
Забезпечте спокій, але не силуйте постільний режим. Під час температури дитина, як правило, сама не надто активна. Забезпечте їй спокійні розваги: книжки, мультики, тихі ігри. Якщо малюк хоче лежати – не заважайте, облаштуйте йому зручне місце. Але якщо, скажімо, дитина на жарі раптом відчуває приплив сил і хоче погратися – не треба суворо вкладати назад під ковдру. Легка активність не зашкодить (звісно, без надмірностей), а от сльози і істерика від примусового лежання можуть навіть підняти температуру ще більше. Слідкуйте, щоб дитина не бігала і не перегрівалася, але й не треба робити з неї “лежачого хворого” насильно.
Дайте жарознижувальний препарат (за потреби). Якщо показники температури перевищили ваш поріг (наприклад, 38,5°C) або дитина дуже погано себе почуває – час скористатися ліками. Про вибір препаратів та правила їх використання читайте у наступному розділі. Важливо: поки подіють ліки (перші 30–40 хвилин), продовжуйте немедикаментозні заходи – обтирання, пиття, провітрювання. Жарознижувальні не подіють миттєво, а полегшити стан треба зараз – тому комбінуйте методи. Якщо дитину морозить, перед ліками можна її легко вкривати, але щойно стане тепліше – знову зняти зайве. Не перевищуйте дозу та інтервал між прийомами препаратів – дочекайтеся, коли ліки подіють.
Як правило, дотримання цих кроків дозволяє поступово знизити температуру на 1–1,5°C і покращити самопочуття дитини. Але пам’ятайте: наша мета – не обов’язково опустити температуру до норми (36,6°), а зменшити її до безпечних цифр (близько 37,5–38°) і полегшити стан малюка. Не потрібно прагнути за годину зробити з 39° відразу 36°. Достатньо, якщо температура спаде до, скажімо, 38° – це вже значно легше переноситься організмом.
Далі детально розглянемо медикаментозні та немедикаментозні методи збивання температури – які використовувати, а яких уникати.
Медикаментозні засоби для зниження температури
Жарознижувальні препарати (антипіретики) – це ліки, які зменшують високу температуру. Вони є основним засобом, коли потрібно збити жар у дитини. Проте застосовувати їх слід правильно і безпечно. Розглянемо головні правила:
Допустимі препарати для дітей: Найбільш безпечними й ефективними жарознижувальними для дітей є ліки на основі ібупрофену та парацетамолу. Власне, лише ці дві діючі речовини рекомендовані педіатрами в усьому світі для зниження температури у дітей. Ібупрофен підходить дітям від ~3 місяців (вагою >5–6 кг), а парацетамол – з народження (з перших місяців життя, за призначенням лікаря). Зазвичай дітям до 6 місяців перевагу надають парацетамолу, оскільки ібупрофен може більше впливати на незрілі нирки і шлунок. Але обидва засоби дозволені і широко застосовуються. В аптечці батьків бажано мати обидва препарати – на випадок, якщо один не подіє достатньо.
Форми ліків: Для малюків випускають жарознижувальне в зручних формах: сиропи (суспензії) і ректальні свічки (супозиторії). Сироп діє швидше (вже за 20–30 хвилин), його легко дозувати точно за вагою. Супозиторії зручні, якщо дитина блює або відмовляється пити сироп; діють вони трохи повільніше (30–40 хвилин). Дітям старшого віку (приблизно від 6–7 років, залежно від маси тіла) можна давати таблетки або капсули парацетамолу/ібупрофену у відповідному дозуванні. Обирайте форму, яку легше прийме ваша дитина. Для малят частіше використовують сиропи – їх зазвичай роблять солодкими на смак, з фруктовим ароматом.
Дозування: Дуже важливо правильно розрахувати дозу жарознижувального! Дозу завжди обчислюють на вагу дитини, а не за віком. Орієнтовні рекомендації: парацетамол – 10–15 мг на 1 кг маси тіла; ібупрофен – 5–10 мг на 1 кг маси. Наприклад, якщо дитина важить 10 кг, разова доза парацетамолу становить ~100–150 мг (що може бути 4–6 мл сиропу, якщо у 5 мл – 120 мг), а ібупрофену – 50–100 мг (в сиропі 100 мг/5 мл це 2,5–5 мл). Завжди читайте інструкцію до препарату: там зазначені дозування для різної ваги або віку, а також максимальна добова кількість. Не перевищуйте рекомендовану дозу! Якщо дати менше, ніж потрібно – ліки можуть не подіяти. Але давати більше – небезпечно: можна отруїти дитину ібупрофеном чи парацетамолом, що загрожує ураженням печінки та інших органів. Дотримуйтесь правила: краще трохи недодати, ніж передати. При сумнівах – проконсультуйтеся з лікарем щодо потрібної кількості.
Правила прийому: Жарознижувальні не діють миттєво – очікуйте покращення через 30–40 хвилин після прийому сиропу або введення свічки. Повний ефект може наступити приблизно через 1 годину. Тому не вимірюйте температуру кожні 5 хвилин і не панікуйте, що за 15 хвилин після сиропу термометр все ще показує те саме. Дайте лікам час подіяти, паралельно використовуйте немедикаментозні методи (пиття, обтирання). Інтервал між дозами має бути не менше 4–6 годин (для парацетамолу зазвичай 4 години, для ібупрофену – 6 годин). Максимум доз на добу – 4 рази кожного препарату, але краще не доводити до цього, а звернутися до лікаря, якщо температура потребує стількох прийомів. Якщо жар спав після дози, повторно давати “про всяк випадок” не потрібно – тільки коли знов підніметься і досягне порогового рівня.
Як давати сироп: Перед використанням пляшечку із суспензією добре струсіть, щоб діюча речовина рівномірно розподілилася (інакше можна випадково відлити більш “концентрований” чи навпаки розбавлений шар). Наберіть потрібний об’єм у мірний шприц, що додається. Перед введенням можете зігріти шприц з сиропом у руці, щоб рідина була не холодна – так дитина легше проковтне. Вливати сироп слід повільно, за щічку, невеликими порціями, даючи дитині ковтати. Не заливайте різко в горло – малюк може захлинутися чи виплюнути ліки.
Комбінація препаратів: Буває, що один препарат не збиває температуру достатньо. Чи можна чергувати парацетамол та ібупрофен? Так, дозволяється почергове застосування двох різних жарознижувальних, але з дотриманням інтервалів. Наприклад, якщо ви дали ібупрофен, а через 2 години температура знову вище норми, не можна повторно давати ібупрофен так скоро – але можна дати парацетамол (він інший за механізмом). Далі через 4–6 годин знову можна ібупрофен, і так чергувати. Така схема іноді використовується при дуже високій гарячці, що не падає від однієї речовини. Увага: чергування – це не одночасне (!) застосування. Не давайте обидва ліки разом, і ретельно записуйте час кожної дози, щоб не переплутати. Якщо навіть при чергуванні через годину-півтори немає ефекту – потрібна медична допомога (можливо, знадобиться укол спеціальної літичної суміші, це роблять лікарі).
Чого не можна робити: Є препарати, які категорично заборонені дітям для збивання температури:
Аспірин (ацетилсаліцилова кислота). Ніколи не давайте дитині аспірин як жарознижувальний! У дітей він може викликати синдром Рея – рідкісний, але смертельно небезпечний стан з ураженням печінки і мозку. Аспірин дозволений тільки з 16 років і більше.
Анальгін (метамізол натрію). Цей колись популярний препарат зараз у багатьох країнах заборонений або обмежений, особливо у дітей. Він може спричинити серйозні побічні ефекти (зниження рівня лейкоцитів крові тощо). Анальгін не слід застосовувати у дітей самостійно. В лікарні іноді колють метамізол при дуже високій температурі, але це вирішує тільки лікар. Для домашнього застосування він не підходить.
Інші препарати без призначення лікаря. Жодких “дорослих” комбінованих ліків від застуди, NSAIDs (типу німесулід), або антибіотиків “щоб збити температуру” не давайте без консультації. Жарознижувальні – лише парацетамол та ібупрофен. Решта – за рекомендацією лікаря при конкретних показаннях. Також не давайте дитині одночасно два жарознижувальних з однією діючою речовиною (наприклад, сироп парацетамолу і свічку парацетамолу) – це ризик передозування.
Правильно використані жарознижувальні препарати значно полегшують стан дитини при гарячці. Однак медикаменти – не панацея. Їх слід поєднувати з немедикаментозними заходами і створенням комфортних умов, про що – далі.
Немедикаментозні методи збивання температури
Немедикаментозні (фізичні) методи допомагають знизити температуру без ліків або в доповнення до них. Вони особливо корисні при “помірному” жарі (до ~39°C) і коли кінцівки дитини теплі (так звана “рожева” гарячка). Основні немедикаментозні способи такі:
Обтирання водою (теплі вологі обтирання). Це простий і ефективний метод охолодити тіло. Як зазначалось у покроковій інструкції, використовуйте воду кімнатної температури (~30°C). Обтирати можна м’якою тканиною або губкою руки, ноги, підмишки, складки шкіри, лоб, шию дитини. Вода випаровується і відводить тепло. Не можна обтирати дитину холодною водою, льодом – це може погіршити стан. Також заборонені будь-які добавки у воду: ні оцет, ні спирт (горілка) не повинні використовуватися! Раніше дехто радив розчин оцту для розтирань, але сучасні лікарі категорично проти. Оцет і спирт отруйні для дитини, вони можуть всмоктуватися через розігріту шкіру та при вдиханні їх випарів. До того ж, вони різко охолоджують поверхню тіла і викликають спазм судин – це небезпечно. Висновок: обтирати – тільки чистою водою! Якщо водні процедури викликають у дитини протест або дискомфорт (буває, діти плачуть від обтирань) – не змушуйте, краще знайти інший спосіб охолодження.
Прохолодне повітря і провітрювання. Забезпечення в кімнаті прохолоди – один з найефективніших шляхів знизити температуру тіла. Провітрюйте приміщення регулярно, впускаючи свіже повітря. Оптимальна температура довкілля 18–20°С, але навіть якщо за вікном холодно – короткочасне провітрювання піде на користь (тільки заберіть на цей час дитину з кімнати, щоб не було прямого протягу). Не бійтеся “застудити” дитину – набагато гірше для неї перебувати в душному теплому приміщенні при 30°С! Також слідкуйте за вологістю повітря: пересушене повітря утруднює тепловіддачу і висушує слизові (що збільшує ризик ускладнень, наприклад, пневмонії). Тому підтримуйте вологість хоча б 50%. Якщо немає зволожувача, можна поставити миску з водою або мокрий рушник на батарею.
Полегшення одягу. Не забувайте зняти зайвий одяг, розкутати малюка – це вже обговорювалось, але повторимо як немедикаментозний метод. Легка, суха, дихаюча тканина на тілі – і більше нічого зайвого. Дитина не має мерзнути; якщо їй знову стало холодно – накрийте легкою ковдрою, але щойно зігріється – знов розкрийте.
Холодні компреси (обережно!). Іноді рекомендують при лихоманці прикладати холодний вологий рушник на лоб дитині. Це швидше традиційний символ хвороби з кіно, але певний сенс має: дитині може бути приємно, і компрес трохи полегшить головний біль. Але! Компрес має бути прохолодний, не крижаний, і його застосування не повинно спричиняти дискомфорту. Категорично не можна занурювати дитину з гарячкою в холодну ванну, обкладати її льодом тощо – це небезпечно. Допустимий лише помірно прохолодний компрес на лоб чи литки, і то – за бажанням дитини.
Пиття і легка їжа. Як уже згадувалося, рясне пиття – обов’язковий компонент немедикаментозної допомоги. Також слід пам’ятати про харчування: не змушуйте дитину їсти, якщо вона не хоче. При температурі апетит часто знижується – це нормально. Пропонуйте легку їжу в невеликій кількості: бульйон, пюре, йогурт, фрукти. Але якщо дитина відмовляється – не наполягайте, головне пиття. Не давайте жирного, смаженого, важкого – організму зараз не до цього, він бореться з хворобою.
Спокій і сон. Немедикаментозне “лікування” включає і забезпечення дитині можливості відпочити. Сон – найкращі ліки. Якщо малюк дрімає – чудово, уві сні температура часто навіть трохи спадає. Чи треба будити дитину, щоб дати ліки? Якщо температура не дуже висока (до ~38°C) і дитина спокійно спить, будити не варто – сон важливіший. Але якщо жар перевалив за 38,5°C або дитині помітно зле навіть уві сні (гаряча на дотик, важко дихає) – тоді обережно розбудіть і дайте жарознижувальне, а також напоїть водою. В цілому ж, спробуйте створити умови для спокою: менше яскравого світла, гучних звуків, відмініть гучні ігри. Дитині потрібен спокійний режим до нормалізації температури.
Немедикаментозні методи часто достатні, щоб збити невисоку температуру (наприклад, з 38,2° до 37,5°) без таблеток. А при сильнішій гарячці – це обов’язкове доповнення до ліків. Завжди починайте з простих заходів: прохолода, пиття, обтирання – і лише потім переходьте до медикаментів, якщо треба.
Чого робити не можна: Підсумуємо небезпечні та неефективні методи, яких слід уникати при збиванні температури у дітей:
Не розтирати спиртом, оцтом, горілкою та іншими “народними” розчинами. Це може призвести до отруєння і опіків шкіри. Тільки вода!
Не ставити гірчичники, банки, не парити ноги – ці методи не знижують температуру, а лише відволікають і можуть нашкодити розігрітому організму.
Не змушувати дитину пітніти під ковдрами. Парниковий ефект підвищить температуру ще більше. Якщо дитина спітніла – це добре, значить, температура спадає, але спеціально “запарювати” не треба.
Не давати ніяких ліків, окрім дозволених жарознижувальних, без погодження з лікарем. Жодних випадкових сиропів чи “може, у нас грип, дамо противірусне” – тільки вода, фізичні методи і парацетамол/ібупрофен за потреби.
Не панікувати. Ваш спокій – теж частина немедикаментозної допомоги. Дитина відчуває, коли батьки налякані. Зберігайте холодний розум: більшість випадків гарячки успішно долаються простими заходами. Головне – бути пильним і знати, коли потрібна допомога лікаря (про це – далі).
Особливості збивання температури у дітей різного віку
Діти різного віку по-різному реагують на підвищення температури, і підходи до допомоги можуть дещо відрізнятися. Розглянемо три основні вікові групи: немовлята, діти до 5 років (дошкільники) та школярі.
Немовлята (діти до 1 року)
У немовлят навіть невелике підвищення температури може бути серйозним. Маленькі діти швидко перегріваються і можуть стрімко втрачати рідину. Особливості допомоги немовлятам такі:
Нижчий поріг для реакції. Як вже згадувалось, для немовляти 38°C – вже привід діяти і консультуватися з лікарем. У віці до 3 місяців взагалі будь-яка температура понад 37,5–38° потребує уваги. Імунітет крихітки ще дуже слабкий, ризик важких інфекцій (наприклад, менінгіту) – вищий, тому не тягніть. Якщо у немовляти піднялася температура, зв’яжіться з педіатром, а поки їде лікар або ви збираєтесь в лікарню – починайте збивати (роздягніть, поїть, при 38° і вище дайте парацетамол).
Тільки перевірені ліки. У грудному віці дозволений парацетамол (з перших місяців) і ібупрофен (з 3 міс., якщо вага більше 5 кг). Аспірин, анальгін – заборонені! Давайте тільки дитячі форми ліків (сироп або свічки) у точному дозуванні за вагою. Найменшим краще ставити свічки, щоб не було ризику захлинутися сиропом. Обов’язково контролюйте час: повторна доза не раніше, ніж за 4-6 годин (якщо лікар не призначив інакше).
Контроль перегріву. Часто у немовляти температура піднімається через перегрів – малюка закутали, спекотно в кімнаті. Якщо ви зафіксували у дитини 37,5–38°, насамперед роздягніть її догола і оцініть умови. Якщо через 10-15 хвилин без одягу в прохолодній кімнаті температура знизилась до норми – можливо, це був перегрів, і ліків не треба. Але все одно повідомте лікаря про випадок.
Поїти грудничка. Немовля, що знаходиться на грудному вигодовуванні, при температурі частіше прикладайте до грудей. Материнське молоко – і харчування, і пиття, і захист. Якщо ж малюк на суміші – запропонуйте водички між годуваннями, 1-2 чайні ложечки кожні 10-15 хвилин. Слідкуйте за сечовипусканням (мокрі пелюшки) – це показник гідратації.
Ознаки небезпеки у немовлят: викликайте швидку, якщо у малюка холодні ручки-ніжки на фоні високої температури, якщо він дуже млявий, сонний, відмовляється від грудей взагалі, якщо з’явився висип, або якщо температура не падає від ліків взагалі. У такому віці краще перестрахуватися і зайвий раз показати дитину лікарю.
Діти від 1 до 5 років (дошкільники)
У дітей раннього і дошкільного віку гарячка – часте явище, адже малюки починають відвідувати дитячий садок, активно контактують з іншими, їх імунітет знайомиться з безліччю вірусів. Основні моменти для цієї групи:
Поріг збивання ~38,5°C, але зважайте на самопочуття. Більшість дітей 2-5 років більш-менш нормально переносять температуру до 38°C. Вони можуть грати тихі ігри, інколи навіть апетит зберігається. Але після 38,5° зазвичай вже починається сильний дискомфорт. Тож жарознижувальне даємо при 38,5°C і вище, або раніше, якщо дитина дуже млява чи були судоми раніше.
Фебрильні судоми. Близько 5% дітей у віці від півроку до 5 років мають схильність до фебрильних судом – судомних нападів на тлі високої температури. Зазвичай це відбувається при швидкому підйомі температури до 38–39° і вище. Якщо у вашої дитини вже були такі судоми, обговоріть з лікарем план дій. Загалом же для всіх дошкільнят: різке підвищення температури небезпечне. Намагайтеся збити жар до того, як він стрімко пройде позначку 39°. Якщо судоми все ж почалися (дитина раптом закотила очі, посмикує кінцівками, не реагує) – негайно викликайте швидку. Покладіть дитину на бік на рівну поверхню, слідкуйте, щоб нічим не забилася, і не вкладайте нічого в рот. Напад зазвичай триває кілька секунд або хвилин і сам минає. Після нього дитина може бути сонною, млявою – це нормально, дайте відпочити. Лікарі обов’язково мають оглянути дитину після судом, навіть якщо все закінчилося. Але пам’ятайте: фебрильні судоми, хоч і лякають батьків, найчастіше не призводять до довгострокових наслідків. Діти “переростають” цю схильність після 5 років.
Жарознижувальні і дозування: У віці 1-5 років дітям все ще зручніше давати ліки у формі сиропу або свічок. Дотримуйтесь доз, які відповідають вазі. Наприклад, дитині 2 років із вагою 12 кг можна дати ~120–180 мг парацетамолу (це 5–7,5 мл дитячої суспензії 120 мг/5 мл) або 60–120 мг ібупрофену. Уважно читайте інструкцію конкретного препарату, там зазвичай є таблиця дозування по вазі/віку. Не давайте одночасно багато препаратів від застуди. Часто сиропи “від кашлю та простуди” містять парацетамол у складі – не подвойте його випадково. Краще використати чистий парацетамол або ібупрофен.
Пиття, пиття і ще раз пиття. Дошкільник може впиратися і не хотіти пити, коли хворий. Придумуйте ігри, купіть красиву пляшечку, робіть пиття цікавим (наприклад, компот з яскравою трубочкою). Зневоднення в цьому віці настає швидко, а це прямий шлях до госпіталізації. Особливо якщо температура супроводжується блюванням чи поносом – давайте розчини електролітів (аптечні порошочки типу ораліт, розведені у воді) і поїть по чайній ложці кожні кілька хвилин.
Спостерігайте за дитиною постійно. Малюки 1–3 років ще не можуть чітко сказати, що їх турбує. Вони можуть тихенько лежати і це буде означати вже дуже важкий стан, або навпаки вередувати від будь-якої дрібниці. Тому уважно слідкуйте: чи не змінюється дихання (не стало надто частим чи утрудненим), чи нема висипу, чи мокрі підгузки/чи пісяє регулярно, чи не болить щось сильно (дитина хапається за вушко – може отит, показує на шийку – може боліти горло). Ця інформація стане в пригоді лікарю для діагностики причини гарячки.
Школярі (діти від 6 років)
У дітей шкільного віку жар переноситься ближче до “дорослого” типу. Вони вже краще описують свої відчуття, можуть терпіти невелике нездужання. Але шкільні навантаження і контакти сприяють поширенню інфекцій (грип у школі, вітрянка тощо), тому епізоди лихоманки не рідкість. На що звернути увагу:
Режим і спокій. Школяра при температурі обов’язково залиште вдома, не ведіть на заняття, навіть якщо температура знизилась після ліків. Організму потрібен відпочинок для боротьби з хворобою. Старші діти іноді намагаються “геройствувати” – мовляв, у мене лише 37,8°, я піду на контрольну. Це неправильно: при гарячці треба лежати вдома хоча б кілька днів. Поясніть це дитині.
Жарознижувальні: Дітям старше 6–7 років можна при потребі використовувати таблетовані форми жарознижувальних – але лише ті, що дозволені в їх віці і відповідній дозі. Зазвичай парацетамол 325 мг таблетки – з ~8 років (або коли вага >20 кг), ібупрофен 200 мг – також для дітей старше ~6 років (вага >20 кг). Якщо дитина ще не вміє ковтати таблетки, не мучте – продовжуйте давати сиропи або жуйні таблетки (деякі виробники мають дитячі жувальні таблетки з ібупрофеном, перевірте інструкцію). Аспірин все одно не можна!
Контроль дози і частоти. Навчіть і поясніть дитині, що приймати пігулки частіше чи більше, ніж сказали батьки – дуже небезпечно. Іноді підлітки думають: якщо одна таблетка добре, то дві – швидше зіб’ють температуру. Це помилка, яка може призвести до отруєння. Тому тримайте ліки під контролем і самі видавайте дитині потрібну дозу.
Питний режим і харчування: Навіть якщо “доросла” майже дитина каже, що не хоче пити – наполягайте, пояснюйте важливість. Пропонуйте різні напої: мінеральну воду без газу, чай з лимоном, відвар шипшини, узвар, просто воду. Старшій дитині можна ставити нагадування пити кожні 30 хвилин, якщо вона в змозі ходити – нехай маленькими чашками п’є самостійно. Їсти школяр може за апетитом, легку їжу. Не варто давати нічого екзотичного чи нового – шлунок ослаблений, краще бульйон, каші, відварене м’ясо, кисломолочне.
Дисципліна лікування: Часто 10–12-річні діти вже дуже самостійні. Але під час хвороби контролюйте, чи правильно вони міряють температуру, чи не ховають градусник під ковдру (таке теж трапляється через страх, що не пустять гуляти), чи не забувають випити воду. Деяким школярам буває нудно сидіти вдома, і вони можуть вимагати гаджети. Дозуйте і їх – тривале сидіння з планшетом не сприяє одужанню. Краще почитайте разом книгу або придумайте тихе заняття.
Незалежно від віку дитини, батьки мають уважно стежити за перебігом хвороби. Наступний розділ – про тривожні симптоми, при появі яких не можна зволікати з медичною допомогою.
Коли слід терміново звернутися до лікаря?
Більшість випадків лихоманки у дітей викликані вірусною інфекцією і минають за кілька днів без ускладнень. Але є ситуації, коли потрібна невідкладна лікарська допомога. Негайно звертайтеся до лікаря (телефонуйте 103 або своєму педіатру), якщо у дитини на фоні температури спостерігається:
Температура вище 38°C у немовляти до 3 місяців. У такому віці краще перестрахуватися – висока температура у новонародженого може бути симптомом серйозної інфекції.
Температура від 39°C і вище у дитини будь-якого віку, яка не знижується протягом ~1 години після прийому жарознижувального. Або якщо жар постійно знов піднімається вище 39° раніше, ніж можна дати наступну дозу ліків.
Судоми. Якщо на фоні гарячки дитина раптом почала судомити (фебрильні судоми) або втратила свідомість – викликайте швидку одразу. Навіть якщо напад тривав лише хвилину і все минуло, дитину повинен оглянути лікар.
Сильна головна біль, блювання, світлобоязнь, напружена шия. Це можуть бути ознаки менінгіту (запалення мозкових оболонок) – небезпечного для життя стану. Тут важлива кожна година – негайно до лікарні!
Дитина дуже млява, сонлива, важко розбудити. При високій температурі діти зазвичай слабкі, але ви маєте бачити різницю між просто втомленою дитиною і надзвичайно пригніченою свідомістю. Якщо дитина практично не реагує, не фокусує погляд, спить не прокидаючись – це дуже тривожний знак.
Утруднене дихання. Якщо малюку важко дихати, він шумно дихає, хрипить, або ви помітили посвітління/синюшність губ, нігтів – одразу медична допомога. Особливо якщо при цьому температура висока – можлива пневмонія або інші проблеми з легенями.
Біль в животі, повторне блювання, пронос. Комбінація температури з такими симптомами швидко призводить до зневоднення. Крім того, біль у животі може вказувати на апендицит або інші гострі стани. Не тягніть, показуйте лікарю.
Висип на шкірі, який не зникає при натисканні. Перевірити це можна, притиснувши склянку до елементу висипу: якщо висип лишається видимим через скло – це геморагічний висип. Подібне буває при менінгококовій інфекції та інших серйозних хворобах. Також будь-який рясний пурпурний або червоний висип на фоні температури – привід для негайного огляду.
Температура тримається більше 3–5 днів. Якщо вже п’ятий день, а дитина все ще лихоманить (навіть якщо ви збиваєте, і знов піднімається) – потрібен огляд лікаря, можливо, додаткові аналізи. Затяжна гарячка може свідчити про бактерійну інфекцію або ускладнення вірусної хвороби.
Інтуїтивне відчуття батьків, що “щось не так”. Ніколи не соромтесь звертатися по допомогу, якщо ви сильно непокоїтесь за свою дитину. Батьківське чуття часто вірне. Краще хай лікар огляне малюка і скаже, що все гаразд, ніж проґавити серйозну проблему. Ваш спокій теж важливий, тому якщо не можете опанувати тривогу – проконсультуйтеся з медиками.
Повідомляючи лікаря про стан дитини, обов’язково скажіть, яка була максимальна температура, як вона змінювалася, які ліки давали і чи був ефект, чи п’є дитина рідину, скільки мочиться, чи є блювання, висип, біль тощо. Ця інформація допоможе правильно оцінити ситуацію. Якщо ви не маєте зв’язку з вашим педіатром, а дитині зле – викликайте швидку або везіть до найближчої лікарні з дитячим стаціонаром. При високій температурі, що погано збивається, краще діяти швидко.
Пам’ятайте: гарячка – це серйозно, але не варто впадати в паніку. Озброєні знаннями батьки можуть багато зробити, щоб допомогти своїй дитині почуватися краще і безпечно пережити хворобу. Вчасно даний парацетамол, прохолодне пиття і люблячі обійми мами чи тата здатні творити дива. А про все інше подбають лікарі.
Важливо! Даний матеріал носить інформаційний характер і не є заміною медичної консультації. При будь-яких сумнівах щодо здоров’я дитини, важких симптомах або якщо жар не збивається – обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря. Самолікування може бути небезпечним для вашої дитини.