Противірусні препарати: чи існує «пігулка від застуди і грипу»?

У сезон застуд і грипу багато хто шукає в аптеках різноманітні противірусні препарати – ту саму чарівну «пігулку від застуди», яка швидко поставить на ноги. Реклама обіцяє швидке одужання, а фармацевти часто радять цілі списки ліків, що «підвищують імунітет» чи «блокують віруси». Проте чи справді існують універсальні ліки від грипу та ГРВІ, і що приймати при застуді, аби одужати швидше? Спробуймо розібратися на основі сучасних наукових даних та рекомендацій лікарів.

У цій статті пояснюється, що таке противірусні препарати, як вони діють, чому не існує єдиної пігулки від усіх застудних вірусів, які засоби дійсно ефективні проти грипу, а які – ні. Також розглянемо, що кажуть міжнародні протоколи лікування про популярні ліки від застуди, роль вакцинації у профілактиці та спростуємо поширені міфи про лікування застуди й грипу.

При застуді та грипі пацієнти часто покладаються на різноманітні ліки, проте чи є серед них справді ефективна «пігулка від застуди»?

Що таке противірусні препарати: класифікація та принцип дії

Противірусні препарати – це ліки, призначені для боротьби з вірусними інфекціями. Віруси відрізняються від бактерій тим, що вони дуже малі та розмножуються тільки всередині клітин організму. Тому на відміну від антибіотиків (що вбивають бактерії) створити універсальні таблетки, які б знищували всі віруси, надзвичайно складно. Кожен вірус має свої особливі білки і цикли розмноження, тож препарати, ефективні проти одного збудника, можуть не діяти на інші. Не існує універсального препарату, який би лікував одразу від кількох вірусних інфекцій – перед вибором ліків завжди потрібно зважати, про який саме вірус йдеться.

Сучасні противірусні засоби можна поділити на дві великі групи: препарати прямої противірусної дії та імуномодулятори (непрямі засоби). Перші безпосередньо впливають на вірус – блокують його здатність проникати в клітини або розмножуватися в них. Наприклад, є препарати, що пригнічують ферменти грипу чи герпесу і таким чином зупиняють інфекцію. Другі ж – імуномодулятори та імуностимулятори – не діють на вірус напряму, а намагаються посилити захисні сили організму (як-от препарати інтерферону). Окремо можна виділити ще симптоматичні засоби – ліки від жару, болю, нежитю тощо, які полегшують симптоми застуди, але на сам вірус не впливають.

На практиці в аптечних мережах під ярликом «противірусні» продається дуже багато різних препаратів. Проте важливо розуміти: при ГРВІ та інших “застудних” захворюваннях існує тільки кілька препаратів з доведеною ефективністю. Усі інші, незважаючи на рекламу та обіцянки, насправді не мають прямої противірусної дії. Більшість таких популярних ліків або чинять легкий імуномодулюючий ефект, або ж взагалі належать до гомеопатичних (псевдолікарських) засобів. Іншими словами, вони можуть підтримати імунітет чи тимчасово зняти симптоми, але на самі віруси, що викликають ГРВІ (а їх відомо десятки тисяч видів), ці препарати не впливають.

Отже, противірусні препарати – дуже різнорідна група. Для низки важких вірусних хвороб (герпес, гепатит B, ВІЛ тощо) сучасна медицина має ефективні ліки. Але щодо респіраторних вірусних інфекцій можливості противірусної терапії обмежені. Далі ми розглянемо, чому не існує однієї пігулки від застуди, які саме препарати застосовуються при застуді та грипі і наскільки вони дієві.

Чи існує універсальна «пігулка від застуди»? (Грип, ГРВІ та застуда – в чому різниця)

Почнемо з термінології. «Застуда» – це не медичний діагноз, а розмовна назва групи захворювань дихальних шляхів, спричинених вірусами. Фактично, застуду ототожнюють з тим, що лікарі називають ГРВІ – гострою респіраторно-вірусною інфекцією. Цей термін об’єднує безліч різних вірусних хвороб: це може бути риновірусна інфекція (найпоширеніша причина «звичайної застуди»), аденовірус, віруси парагрипу, респіраторно-синцитіальний вірус, сезонні коронавіруси та інші збудники. Застуда, як правило, вражає верхні дихальні шляхи – ніс, горло, носові пазухи. Її основні симптоми всім відомі: нежить або закладеність носа, чхання, біль у горлі, загальна слабкість, помірна лихоманка (зазвичай до 37–38°C). Застуда минає самостійно протягом тижня у дорослих, іноді довше у дітей. Вона неприємна, але зазвичай не викликає важких ускладнень і не потребує госпіталізації.

Натомість грип – це конкретна респіраторна інфекція, спричинена вірусом грипу (типів A чи B). Грип входить до складу ГРВІ, але вирізняється значно тяжчим перебігом. Для нього характерні різкий початок, висока температура (часто 39–40°C), сильний головний та м’язовий біль, ломота в тілі, виражена слабкість. При грипі нежить менш виражений, зате може бути сухий кашель і біль за грудниною (трахеїт). Небезпека грипу в тому, що він може давати серйозні ускладнення – пневмонію, отит, ураження серця, нервової системи тощо. Особливо ризикують маленькі діти, люди старшого віку, вагітні, пацієнти з хронічними захворюваннями. На відміну від застуди, грип часто потребує звернення до лікаря, а інколи й лікування в стаціонарі.

Важливо розуміти: «застуда» – це збірний термін. Люди можуть називати застудою як легку нежить від риновірусу, так і, помилково, початок грипу. Однак підходи до лікування різні. При легких ГРВІ верхніх дихальних шляхів специфічної противірусної терапії не існує – організм сам бореться з інфекцією та одужує за кілька днів. Ніякої універсальної таблетки, яка б вилікувала застуду за день-два, наразі медицина не має. Те, що часто називають «пігулками від застуди», зазвичай є комбінованими симптоматичними засобами (наприклад, порошки від застуди з парацетамолом і вітаміном C) – вони можуть тимчасово покращити самопочуття, але не впливають на тривалість хвороби.

Чи означає це, що зовсім не існує ліків проти застудних вірусів? Не зовсім. У випадку грипу наука розробила специфічні противірусні препарати – про них ми поговоримо далі. Але ці ліки діють вибірково саме на вірус грипу і не допоможуть при інших ГРВІ. Більш того, застосовувати їх слід у перші дні хвороби і за призначенням лікаря. В цілому ж, при типовій застуді найкращою «пігулкою» буде час: дотримання домашнього режиму, пиття рідини, симптоматичне лікування і відпочинок. За тиждень організм подолає інфекцію самостійно.

Симптоматичні засоби при застуді

Симптоматичне лікування – основа терапії при більшості застудних захворювань. Ці засоби не впливають на причину (вірус), але допомагають полегшити перебіг хвороби, поки організм сам бореться з інфекцією.

До симптоматичних належать:

  • Жарознижувальні та знеболювальні: парацетамол, ібупрофен, німесулід та ін. Вони збивають високу температуру, зменшують головний та м’язовий біль. Застосовуються, якщо температура вище 38–38,5°C або сильне нездужання. Для дітей використовують переважно парацетамол та ібупрофен у вікових дозах. (Аспірин дітям не можна через ризик синдрому Рея.)

  • Протинабрякові засоби для носа: краплі або спреї з судинозвужувальною дією (ксилометазолін, оксиметазолін). Усувають закладеність носа, покращують носове дихання. Важливо не застосовувати їх довше 5–7 днів і чітко дотримуватись інструкції, щоб не викликати звикання.

  • Засоби від болю в горлі: спреї антисептики, льодяники для розсмоктування з знеболюючим компонентом. Вони місцево зменшують запалення і дискомфорт у горлі. Хоча горло і так заживе без них, ці препарати можуть полегшити ковтання.

  • Протикашльові або відхаркувальні препарати: застосовуються лише за рекомендацією лікаря, залежно від типу кашлю. При сухому виснажливому кашлі можуть призначатися протикашльові сиропи, а при вологому – відхаркувальні (амброксол, ацетилцистеїн тощо). Важливо: дітям до 4–6 років багато сиропів від кашлю давати не можна через ризик побічних дій.

Лікарі наголошують, що при легкому перебігу застуди чи грипу основне – це відпочинок і догляд за собою. Треба залишатися вдома, дотримуватися постільного режиму, пити багато теплої рідини (вода, чай з лимоном, морс тощо). Це допоможе уникнути зневоднення і покращить відходження слизу. Для полегшення симптомів використовують згадані ліки за потреби – збити високу температуру, полегшити дихання носом, зняти біль. Жодні симптоматичні засоби не скорочують тривалість застуди радикально, але роблять ці кілька днів більш комфортними. Важливо також регулярно провітрювати кімнату, зволожувати повітря – це покращує самопочуття при нежиті і кашлі.

Вітаміни та популярні «теплі напої» з пакетиків теж належать до симптоматичної терапії. Вітамін C, тепле молоко з медом, відвари ромашки тощо – усе це може трохи пом’якшити прояви хвороби. Але слід знати: МОЗ включило вітаміни, медичні “чаї від застуди” до списку засобів, не обов’язкових при грипі та ГРВІ, оскільки вони не мають доведеної користі в лікуванні чи профілактиці ускладнень. Тобто можна пити чай з малиною для власного комфорту (вона має жарознижувальні властивості на рівні народного засобу), але розраховувати, що трав’яний збір чи ударна доза вітаміну С подолає вірус – помилково.

Підсумок: симптоматичні препарати – ваші помічники у полегшенні перебігу застуди. Користуйтеся ними розумно: збивайте високу температуру, якщо почуваєтеся зле, полегшуйте нежить, пийте багато рідини. Але не варто приймати зайвих ліків «про всяк випадок» і тим паче давати дитині дорослі засоби. Якщо ж стан погіршується чи з’являються тривожні симптоми (дуже висока або затяжна лихоманка, задишка, сильний біль вуха, грудей тощо), треба звернутися до лікаря, а не приймати додаткові пігулки самостійно.

Імуномодулятори та «стимулятори імунітету»

Окрема дуже популярна на пострадянському просторі категорія «противірусних» – це різноманітні імуномодулятори та імуностимулятори. Сюди входять препарати, які заявляють про здатність зміцнити імунну систему і тим самим допомогти організму побороти вірус. Приклади: інтерферони (готові білки імунітету у вигляді крапель в ніс, свічок та ін.), індуктори вироблення інтерферону, препарати типу уміфеновіру , ензимні імуномодулятори (типу енісаміум йодиду), синтетичні імуностимулятори тощо. Також часто як імуномодулятори позиціонуються деякі рослинні засоби – екстракт ехінацеї, елеутерококу, імбир, женьшень та ін., які нібито «підвищують опірність організму».

Популярність цих засобів пояснюється зрозумілим бажанням людей активно боротися із хворобою та масованою рекламою. Але що каже наука? Більшість імуномодуляторів не пройшли масштабних незалежних клінічних випробувань, які б довели їхню ефективність при ГРВІ. В країнах Західної Європи та Північної Америки подібні ліки майже не використовуються при застуді, адже немає переконливих доказів, що вони скорочують тривалість хвороби або запобігають ускладненням. Фахівці МОЗ України зазначають, що такі імунні “стимулятори” не можуть допомогти при сезонних вірусних захворюваннях. Більше того, їх ефективність не доведена, а зайве втручання в імунітет може навіть шкодити здоров’ю, попереджають інфекціоністи. Тому імуномодулятори не рекомендовані до застосування при грипі та застуді ні українськими, ні міжнародними протоколами лікування.

Варто згадати, що дія багатьох “імунних” препаратів не пряма противірусна, а опосередкована. Наприклад, індуктори інтерферону дійсно стимулюють вироблення певних противірусних білків в організмі. Але немає гарантії, що це суттєво вплине на перебіг саме вашої застуди. До того ж, втручання в роботу імунної системи – тонка справа: можливі алергічні реакції, збої імунітету в майбутньому. Особливо обережно слід ставитися до імуностимуляторів щодо дітей. Імунна система дитини дозріває, і штучно “підхльостувати” її без нагальної потреби не варто. МОЗ прямо вказує, що імуномодулятори не потрібно застосовувати при грипі з метою зміцнення імунітету, особливо у дітей. Найкращий метод зміцнення імунітету – це природні заходи: повноцінне харчування, достатній сон, помірні фізичні навантаження, загартовування організму.

Отже, усі ці популярні таблетки і краплі «для імунітету» – швидше за все, марна трата коштів при застуді. За відсутності доказів користі вони не включені до доказових схем лікування ГРВІ. Виняток становлять хіба що деякі випадки, коли лікар-імунолог призначає подібні засоби при імунодефіцитних станах або частих затяжних інфекціях. Але робиться це індивідуально, а не для всіх підряд. Для пересічного пацієнта з застудою імуномодулятори не мають доведеної користі.

Рослинні противірусні засоби

Натуральні або рослинні ліки від застуди дуже полюбляються пацієнтами. У їх основі – екстракти цілющих трав, плодів, коренів, які традиційно вважаються корисними при застудах. Деякі приклади:

  • Ехінацея пурпурова – популярний іммуномодулятор рослинного походження. Продається у формі настойок, таблеток (торгові назви “Іммунал” тощо). Існують дослідження, які показують невелике зниження ризику застуди при профілактичному прийомі ехінацеї, але для лікування вже наявної застуди її ефективність не доведена остаточно.

  • Пеларгонія сидовидна (Pelargonium sidoides) – африканська рослина, екстракт якої використовується в препаратах від кашлю і застуди (наприклад, Umckaloabo). Є дані, що вона може полегшувати симптоми бронхіту та трохи скорочувати тривалість хвороби, але це не “противірусний” ефект, а протизапальний і муколітичний.

  • Чорна бузина – сиропи і пігулки на її основі (Sambucol та інші) рекламуються як противірусні при грипі. Декілька невеликих досліджень показали зниження тяжкості симптомів грипу при прийомі екстракту бузини. Але вибірка була мала, і поки рано стверджувати напевне. ВООЗ чи CDC не включають бузину в стандарти лікування.

  • Інші трави та збори: липовий цвіт (потогінний ефект в чаї), ромашка (антисептик для горла), імбир та шалфей (протизапальні), алтея, первоцвіт, плющ (відхаркувальні сиропи від кашлю), м’ята, евкаліпт (інгаляції для носа) тощо. Всі вони можуть допомагати полегшити окремі симптоми і загалом покращити самопочуття при застуді.

Але важливо: жоден фітопрепарат не має доказового статусу як ліки, що скорочують тривалість ГРВІ або запобігають ускладненням. Тому рослинні засоби МОЗ також відносить до препаратів без доведеної ефективності при грипі та застуді. Це не означає, що вони «погані» – багато з них приємні на смак, багаті вітамінами і можуть слугувати джерелом рідини та заспокоїти симптоми. Наприклад, теплий чай з липою і малиною сприяє потовиділенню і допоможе збити невисоку температуру, а відвар шипшини дасть трохи вітаміну C. Якщо вам від цього краще – пийте на здоров’я. Але розумійте, що фітотерапія – це лише доповнення, а не заміна доказового лікування. При важкій інфекції на одні трави сподіватися не можна.

Так само часник, цибуля, мед, лимони, імбир – усе це чудові продукти, корисні в помірних кількостях. В них є природні фітонциди, антиоксиданти. Народна медицина приписує їм мало не чудодійні противірусні властивості. Але наукові дослідження не підтверджують, що поїдання часнику чи імбиру здатне вилікувати грип або вберегти від нього. Вживати їх можна (якщо нема проблем зі шлунком та алергії), проте не варто очікувати, що “натуральні ліки” повністю замінять інші методи.

Гомеопатичні препарати

Гомеопатія – це окрема тема, але її не можна не згадати, оскільки гомеопатичні «антивірусні» надзвичайно популярні в деяких країнах. До них належать: Оцилококцинум (Oscillococcinum) – «качиний» екстракт проти грипу, Афлубін, Анаферон, Аміксин IC (не плутати зі справжнім аміксином, тут мається на увазі псевдопрепарат на основі антитіл, розведених до нуля), різні комплексні гомеопатичні краплі від нежитю та кашлю тощо.

Принцип гомеопатії – екстремальні розведення речовин, аж до того, що в пігулці може взагалі не залишитися жодної молекули початкової речовини. Наприклад, Оцилококцинум виготовлений з екстракту печінки та серця качки, розведеного у співвідношенні 1 до 10^400. Це астрономічне розведення – у всесвіті відомо набагато менше атомів, ніж потрібно для такої концентрації. Тобто фактично в порошку Oscillococcinum немає діючої речовини, лише цукрова основа. Не дивно, що ефективність цього препарату (як і інших гомеопатичних) не доведена жодними переконливими дослідженнями. Авторитетні наукові огляди зазначають: немає доказів, що гомеопатія може запобігти чи вилікувати грип або ГРВІ. Максимум, що показували окремі сумнівні роботи – це скорочення тривалості грипоподібних симптомів на 6–8 годин при прийомі Oscillococcinum, і то ці дані вважаються ненадійними.

Гомеопатичні «ліки» самі по собі зазвичай безпечні – бо там просто немає активних речовин, одні цукрові кульки або краплі води. Небезпека в іншому: люди, повіривши в рекламу, можуть покладатися лише на них і втратити дорогоцінний час для справжнього лікування. Особливо це стосується грипу у вразливих пацієнтів. Якщо замість звернення до лікаря людина днів п’ять прийматиме солодкі крупинки, надіючись перемогти «вірус грипу», наслідки можуть бути тяжкими. Тому доказова медицина відносить гомеопатію до псевдолікування. У переліках офіційно рекомендованих засобів ні ВООЗ, ні МОЗ гомеопатичних препаратів немає.

На жаль, в наших аптеках вони продаються вільно і їх рекламують як «ефективні та безпечні натуральні ліки для всієї родини». Пам’ятайте: натуральне не означає ефективне. Якщо хочете щось приймати «для підстраховки» при застуді – краще виберіть вітамін С або чай із малиною: результат буде не гірший, зате дешевше. А ще краще – зверніть увагу на наступний розділ про те, як запобігти грипу за допомогою вакцинації.

Що кажуть наукові джерела та протоколи: які препарати рекомендуються, а які – ні

Сучасна медицина базується на принципах доказовості. Це означає, що всі рекомендації повинні підкріплюватися результатами клінічних досліджень. Міжнародні та національні клінічні протоколи щодо лікування ГРВІ та грипу одностайні: специфічних ліків від звичайної застуди немає, а при грипі слід застосовувати тільки ті противірусні, ефективність і безпека яких доведена.

Наприклад, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) у своєму переліку основних (життєво необхідних) лікарських засобів наводить лише дуже обмежений список противірусних препаратів. Для грипу це озельтамівір (Таміфлю) і занамівір, для герпесу – ацикловір, для ВІЛ – антиретровірусні комбіновані схеми тощо. Жодні інтерферони, “іміунні стимулятори”, противірусні сиропи чи гомеопатія туди не входять. Більш того, у розвинених країнах багато з цих «популярних» у нас засобів взагалі не зареєстровані як ліки. Тобто, умовно кажучи, в США чи Німеччині пацієнт не зможе купити арбідол чи анаферон – там їх просто немає в аптеках, адже профільні органи не вважають їх дієвими.

Міжнародні протоколи лікування грипу (СDC – Центри з контролю і профілактики захворювань у США; NICE – Національний інститут здоров’я і якості допомоги у Британії; рекомендації ВООЗ та ін.) радять наступне:

  • Більшість хворих на грип з легким перебігом лікуються вдома симптоматично, без противірусних препаратів. Обов’язковий відпочинок, пиття, контроль симптомів.

  • Противірусні препарати (озельтамівір, занамівір) рекомендується призначати тільки групам високого ризику ускладнень або при середньо-тяжкому/тяжкому перебігу грипу. До груп ризику належать: вагітні; маленькі діти (до 5 років, особливо до 2 років); люди старше 65; особи з хронічними захворюваннями легень, серця, діабетом, ожирінням; пацієнти з ослабленим імунітетом. У них грип може прогресувати до пневмонії, госпіталізації чи смерті, тому противірусна терапія виправдана.

  • Максимальний ефект ці ліки дають, якщо початі протягом 48 годин від початку хвороби. Тому рекомендується, щоби люди з груп ризику зверталися до лікаря якнайшвидше при симптомах грипу. Лікар може призначити озельтамівір, не чекаючи підтвердження лабораторного, якщо клінічна картина вказує на грип.

  • Імуномодулятори, вітаміни, трав’яні та гомеопатичні засоби не включені до стандартів лікування грипу чи застуди, оскільки бракує доказів їхньої ефективності. Наприклад, МОЗ України у 2017 році видало пам’ятку, де склало цілий список препаратів, не рекомендованих при грипі та ГРВІ: туди увійшли антибіотики (без показань), сиропи від кашлю, інтерферони, противірусні з недоведеною дією, “імунні” препарати, вітаміни та рослинні збори. Натомість офіційно визнано, що ефективними проти грипу є лише озельтамівір і занамівір, а найкраща профілактика – вакцинація.

  • Антибіотики ні міжнародні, ні українські протоколи не рекомендують призначати при перших ознаках застуди чи грипу, адже ці захворювання мають вірусну природу. Антибіотики не діють на віруси, натомість їх нераціональне вживання призводить до антибіотикорезистентності – коли бактерії стають нечутливими до ліків. Лише якщо на тлі вірусної інфекції розвинулося бактеріальне ускладнення (наприклад, гнійний отит, синусит, пневмонія підтверджена) – тоді лікар призначає відповідний антибіотик. Пити “про всяк випадок” азитроміцин чи інший антибіотик при застуді – абсолютно зайве і шкідливо.

Отже, звернімо увагу: науково доведені та рекомендовані засоби при застуді і грипі дуже прості. Це – достатній відпочинок, симптоматична терапія за потреби, і (для груп ризику) своєчасне застосування противірусних препаратів проти грипу за призначенням лікаря. Не рекомендовані – всі ті численні “пігулки від застуди”, які не мають доказів користі. Така позиція підтверджується і в авторитетних оглядах Кокранівського співробітництва, і в реальних клінічних спостереженнях.

Якщо сумніваєтеся, варто чи не варто приймати якийсь розрекламований засіб – пошукайте, чи згадується він у міжнародних настановах. Чи радить, наприклад, Європейська асоціація сімейних лікарів пити “Новінарму” або крапати “Інтерферон” у ніс при ГРВІ? Скоріше за все, ні. Натомість там будуть прості поради: промивати ніс сольовим розчином, пити тепле пиття, можна смоктальні льодяники від горла – словом, нічого “магічного”.

Вакцинація – надійна профілактика грипу

Говорячи про противірусні засоби, не можна оминути тему профілактики грипу. Якщо вже шукати якусь дієву “пігулку від грипу”, то нею є вакцина, хоча вводиться вона у вигляді ін’єкції. Вакцинація проти грипу щорічно рятує тисячі життів і запобігає важким формам хвороби.

Чому щеплення важливе? По-перше, грип – потенційно важка недуга. У світі щороку реєструються мільйони випадків грипу і сотні тисяч госпіталізацій, особливо серед людей старшого віку та пацієнтів з хронічними хворобами. Вірус грипу постійно змінюється (мутує), тож імунітет після минулорічної хвороби чи щеплення поступово слабшає. Вакцина оновлюється кожного року, щоб відповідати актуальним штамам вірусу, які прогнозуються на сезон. Жодна вакцина не захистить від застуди (тисяч різних вірусів), але вакцини можуть захистити від грипу. ВООЗ і всі національні системи охорони здоров’я рекомендують щорічно вакцинуватися проти грипу всім людям старше 6 місяців (якщо немає протипоказань). Особливо важливо це для груп ризику: медпрацівників, літніх осіб, вагітних, дітей до 5 років, пацієнтів з діабетом, астмою, серцево-судинними хворобами тощо.

В Україні вакцина від грипу входить до переліку рекомендованих щеплень (але не є обов’язковою). Доступні вакцини зазвичай чотирикомпонентні – тобто захищають від 4 актуальних штамів грипу (двох типу A і двох типу B). Щепитися варто щороку на початку сезону (вересень-листопад), але навіть якщо ви пропустили цей час, зробити вакцину не пізно і в грудні, і в розпал сезону. Імунітет виробляється через ~2 тижні після ін’єкції.

Чи правда, що вакцина на 100% захищає від грипу? На жаль, ні – стовідсоткового захисту не дає жодна вакцина. Ефективність протигрипозних вакцин варіює залежно від року, відповідності штамів та індивідуальних особливостей. В середньому вона складає 50–60%. Це означає, що вакцинована людина може взагалі не захворіти протягом сезону або перенесе грип у легшій формі. Але головне – вакцина значно знижує ризик важких ускладнень і смерті від грипу. Дослідження показали, що щеплення скорочує потребу у госпіталізації серед груп ризику, зменшує частоту пневмоній. Тобто навіть якщо ви захворієте, з великою ймовірністю хвороба пройде легше і швидше.

А як щодо застуди? На разі не існує вакцин від риновірусів, аденовірусів та інших “застудних” збудників, бо їх надто багато типів. Ведуться наукові пошуки універсальної вакцини від групи вірусів (скажімо, вже є успіхи у створенні вакцин від RSV – респіраторно-синцитіального вірусу, небезпечного для немовлят). Але масового застосування таких вакцин ще немає. Отже, проти звичайної застуди найкраща профілактика – це загальні заходи: уникати тісного контакту з хворими, часто мити руки, провітрювати приміщення, підтримувати здоровий спосіб життя. А от від грипу найефективнішим профілактичним засобом є вакцинація.

Пам’ятайте: вакцина – це не ліки, а попередження хвороби. Вона не замінює противірусні препарати, які приймають при вже виниклому грипі, але й навпаки – жоден навіть найдорожчий “антивірусний” препарат не захистить вас від грипу так, як може захистити завчасно зроблене щеплення. Тому ставтеся до вакцинації відповідально: подбайте про себе і своїх рідних перед сезоном грипу.

Міфи про лікування застуди та грипу: «народні пігулки» і модні засоби

На тему застуди і грипу існує безліч хибних уявлень. Розглянемо найпоширеніші міфи та помилки, з якими стикаються пацієнти:

  • Міф 1: «Є чарівна пігулка, яка за день вилікує застуду».
    Насправді: На жаль, такої пігулки не існує. Більшість звичайних застуд спричинені риновірусами та іншими легкими ГРВІ, проти яких не розроблено специфічних ліків. Організм сам поборе інфекцію приблизно за тиждень. Усі пігулки і мікстури можуть лише полегшити симптоми, але не знищать вірус миттєво. Навіть противірусні препарати від грипу (озельтамівір тощо) скорочують хворобу на 1–2 дні, а не миттєво прибирають її. Тому слід реально оцінювати можливості ліків: диво-зцілення від застуди за одну ніч – це з області фантастики або реклами.

  • Міф 2: «При високій температурі обов’язково потрібен антибіотик».
    Насправді: Антибіотики не діють на віруси, тож при грипі чи ГРВІ вони безсилі. Висока температура – це нормальна реакція імунітету на вірус, а не показник бактеріальної інфекції. Антибіотик потрібен лише якщо розвинулося бактеріальне ускладнення (наприклад, гнійна ангіна, отит, пневмонія) і це підтвердив лікар. Приймаючи ж антибіотики “про всяк випадок” при кожній застуді, людина тільки шкодить собі: виникають побічні ефекти, нищиться корисна мікрофлора, а головне – бактерії набувають стійкості. В результаті антибіотик може не спрацювати, коли він реально знадобиться. Тому не займайтеся самолікуванням антибіотиками. Більшість застуд успішно лікуються без них.

  • Міф 3: «Треба купити щось для імунітету, тоді не захворієш (або швидше видужаєш)».
    Насправді: Ідея “підняти імунітет пігулками” дуже приваблива, але наука не підтверджує ефективності жодного з популярних імуномодуляторів для профілактики чи лікування застуди. Ні ехінацея, ні інтерферон у носі, ні “чарівні краплі” не забезпечать вам гарантованого захисту від вірусів. Більше того, бездумне стимулювання імунної системи може розбалансувати її роботу. Єдиний реально дієвий спосіб підвищити опірність до грипу – вакцинація, а загалом підтримати імунітет допомагають здорові звички (харчування, сон, загартовування). Усі ж “імунні” препарати слід приймати тільки за показами (які визначає лікар), а не кожному поспіль. МОЗ попереджає: імуномодулятори не допомагають від сезонних застуд, їх ефект недоведений.

  • Міф 4: «Гомеопатія і народні методи кращі, бо вони натуральні».
    Насправді: Натуральність – не синонім ефективності. Отруйний гриб теж натуральний, але це не робить його ліками. Гомеопатичні гранули типу Оцилококцину взагалі не містять діючої речовини, це по суті цукрові кульки. Їх вплив – не більше ніж плацебо. Народні методи (мед, часник, цибуля, трав’яні інгаляції) можуть трохи покращити самопочуття, налагодити мікроклімат, але слід знати міру. Дихати парою картоплі, наприклад, небезпечно ризиком опіку, особливо для дітей. Розтирання спиртом чи оцтом при температурі – шкідливо (можна отруїтися через шкіру). Жоден народний рецепт не замінить сучасних знань. Використовувати їх можна як доповнення (тепле пиття, полоскання горла настоями), але якщо стан важкий – потрібні ліки і лікар, а не тільки бабусині методи.

  • Міф 5: «Грип – це просто сильна застуда, нічого страшного, можна не вакцинуватися».
    Насправді: Грип значно небезпечніший за пересічну застуду. Щороку в світі фіксують від 3 до 5 мільйонів випадків важкого перебігу грипу і від 300 до 500 тисяч смертей від нього. Тільки в Україні за сезон грипу помирають десятки людей, більшість – з груп ризику. Вакцинація проти грипу – визнано найефективнішим методом профілактики важких випадків. Щеплення не може спричинити грип, оскільки містить інактивовані (вбиті) віруси або окремі білки, а не живий збудник. Воно безпечне, побічні ефекти мінімальні (незначне підвищення температури, біль у місці уколу). Натомість користь величезна – ви або уникнете хвороби, або перенесете її значно легше. Тож зневажливо ставитися до грипу не варто. Краще зробити щеплення і спати спокійніше.

Звичайно, перелік міфів цим не вичерпується. Існують ще хибні поради на кшталт “щоб не захворіти, треба пити противірусні пігулки щодня весь сезон” – це неправда, жодні пігулки не можна приймати місяцями без потреби. Чи, наприклад, дехто думає “температуру до 40°C терпіти корисно, бо вірус гине” – насправді таке перегрівання небезпечне для самого пацієнта, температуру понад 38,5° у дорослих (а понад 38° у дітей) краще збивати. Словом, порад навколо застуди безліч, але не всі вони правильні. Довіряйте доказовій медицині і своєму лікарю, а не випадковим дописам в соцмережах.

До речі, є відомий жарт: «Якщо лікувати застуду, вона пройде за 7 днів, а якщо не лікувати – то за тиждень». У цій жартівливій приказці є частка правди: звичайна застуда дійсно минає приблизно за тиждень. Багато ліків особливо не пришвидшать цей процес. Та все ж це не привід зовсім нічого не робити – правильний догляд та симптоматичне лікування зроблять цей тиждень значно приємнішим і убезпечать вас від можливих ускладнень.

Коли противірусні препарати справді можуть бути корисними

Після всього сказаного виникає логічне питання: а чи бувають ситуації, коли противірусні препарати дійсно необхідні? Так, бувають. Наведемо декілька таких випадків:

1. Вірус грипу у людей із груп ризику. Як уже згадувалося, специфічні препарати (озельтамівір, занамівір) рекомендовані для лікування грипу у пацієнтів, що належать до груп ризику тяжкого перебігу. Це маленькі діти, люди старшого віку, вагітні, особи з діабетом, хронічними захворюваннями легень (бронхіальна астма, ХОЗЛ), серцево-судинними недугами, люди з ослабленим імунітетом (ВІЛ, після хіміотерапії тощо) та значним ожирінням. У них грип частіше дає ускладнення – вірусні пневмонії, тяжкі бактеріальні пневмонії, дихальну недостатність, загострення хронічних хвороб. Противірусна терапія, розпочата рано, може буквально врятувати життя таким хворим, знизивши ймовірність госпіталізації і летального кінця. Тому тут грає роль і час початку лікування – при підозрі на грип у людини з групи ризику лікарі не чекають, а відразу призначають озельтамівір (навіть до отримання результатів тесту на грип), щоб виграти час.

2. Тяжкий або ускладнений грип у будь-якого пацієнта. Якщо грип протікає важко – дуже висока температура понад 3–5 днів, ознаки дихальної недостатності (задишка у спокої, низька сатурація), порушення свідомості, зневоднення, або ж з’явились ускладнення (пневмонія, міокардит, енцефаліт та ін.) – противірусні препарати призначаються обов’язково, незалежно від віку чи факторів ризику. Часто таких хворих лікують у стаціонарі. Противірусні в цій ситуації можуть бути ефективні навіть пізно (на 4–5 день хвороби), оскільки при важких формах грипу вірус може довше циркулювати в організмі. До того ж, противірусні ліки хоч і не “вимкнуть” хворобу миттєво, але допоможуть зменшити вірусне навантаження. Знову ж, рішення про застосування озельтамівіру приймають лікарі – самому собі “прописати” такі препарати неправильно.

3. Профілактика після контакту з хворим на грип. В деяких випадках лікар може призначити противірусний препарат особам, що мали тісний контакт із хворим грипом, для профілактики (постконтактна профілактика). Це практикується, наприклад, у закритих колективах – якщо в будинку літніх людей спалах грипу, то решті мешканців дають озельтамівір профілактично, щоб зупинити розповсюдження. Або якщо вагітна жінка контактувала з хворим на підтверджений грип, лікар може порадити їй пропити противірусний курс, щоб знизити ризик хвороби. Такий підхід виправданий лише в особливих ситуаціях і не означає, що всім членам родини хворого на грип треба пити “Таміфлю для профілактики”. Щеплення (якщо зроблене) захищає краще і безпечніше.

4. Інші вірусні захворювання, де противірусні препарати є критично важливими. Хоч наша тема – застуда і грип, згадаємо, що є вірусні хвороби, де без противірусних препаратів не обійтися. Наприклад, COVID-19 при високому ризику важкого перебігу нині лікують противірусними (паксловід, молнупіравір – за призначенням лікаря). При герпесі (важкому, генералізованому) призначають ацикловір. При вірусних гепатитах B і C існують противірусні схеми, що дозволяють контролювати хворобу і навіть повністю вилікувати гепатит C. Нарешті, антиретровірусна терапія дає змогу людям з ВІЛ жити повноцінно, стримуючи вірус. Усі ці приклади – свідчення того, що противірусні препарати як клас мають величезне значення в медицині. Просто кожна група ліків працює проти свого вірусу і не допомагає від інших.

5. Тяжкі респіраторні вірусні інфекції у специфічних груп пацієнтів. Окрім грипу, більшість ГРВІ не лікується спеціальними ліками. Але є винятки для дуже тяжких випадків або для людей з імунодефіцитом. Приміром, при респіраторно-синцитіальному вірусі (RSV) в немовлят чи імуноскомпрометованих можуть застосувати препарат рибавірин (противірусний засіб широкої дії) – хоча загалом при RSV це не рутинно. Або при аденовірусних пневмоніях в тяжкому стані в експериментальному порядку використовують противірусні препарати. Такі ситуації рідкісні і стосуються лікарняного, а не амбулаторного лікування.

Отже, противірусні препарати виправдані тоді, коли очікувана користь від них перевищує можливу шкоду. Це визначається індивідуально: лікар зважає на стан пацієнта, діагноз, день хвороби, наявність супутніх ризиків. Не варто вимагати в лікаря “призначте мені щось противірусне” лише для власного заспокоєння. У легких випадках це не прискорить одужання суттєво, зате може додати побічних ефектів і витрат. Зате якщо лікар наполягає на прийомі противірусного (наприклад, бачить ознаки грипу у вагітної або маленької дитини) – слід дослухатися і виконати рекомендацію. Тут якраз той випадок, коли препарат може запобігти біді.

Ключова порада для пацієнтів: при грипі чи застуді звертайтеся до сімейного лікаря, якщо маєте сумніви щодо стану або належите до груп ризику. Не займайтеся самолікуванням, особливо у дітей та літніх людей. Лікар оцінить, чи потрібні вам специфічні ліки, чи достатньо буде підтримувальної терапії. Більшість випадків ГРВІ чудово лікуються без сильнодіючих препаратів, але інколи без них не обійтися – і завдання фахівця якраз відрізнити одне від одного.

Якщо узагальнити, то противірусні препарати – це не панацея і не заміна здоровому глузду. При застуді не варто ковтати жменю пігулок “про всяк випадок” – краще пити теплий чай і відпочивати. Але й ігнорувати призначення лікаря в серйозних ситуаціях теж не треба – коли є покази, доказові противірусні засоби здатні уберегти від тяжких наслідків.

Висновки

Чи існує пігулка від застуди і грипу? Універсальної – ні. Застуду (ГРВІ) викликає цілий “букет” різних вірусів, проти більшості з яких немає і, можливо, ще довго не буде специфічних ліків. Грип – більш небезпечна інфекція, але й проти нього існують лише окремі противірусні препарати, які лише полегшують і скорочують перебіг хвороби, а не миттєво її припиняють. Більше того, ці ліки доцільно застосовувати лише в певних випадках (за призначенням лікаря), а широке “профілактичне” їх вживання не рекомендоване.

Як же лікуватися при застуді? Спокій, пиття, симптоматичні засоби за потреби – цього достатньо у переважній більшості випадків. Організм людини успішно справляється з риновірусами та іншими ГРВІ самостійно. Завдання ліків – полегшити симптоми і запобігти ускладненням. Ефективне лікування грипу також включає підтримуючу терапію, а противірусні препарати додаються, якщо є покази (ранній початок, належність до груп ризику тощо).

Чого не варто робити: купувати і приймати гору медикаментів з недоведеною дією – різні “імунні” пігулки, БАДи, гомеопатію, антибіотики без потреби. Такі засоби не прискорять одужання, зате можуть спричинити побічні ефекти і витратять ваші кошти. На жаль, на фармацевтичному ринку чимало ліків, ефективність яких при застуді не підтверджена, – будьте критичні до реклами.

Найкраща стратегія при грипозний сезон: подбати про профілактику. Вакцинуйтеся від грипу щороку – це реально знижує шанси важко захворіти. Дотримуйтеся простих заходів (гігієна рук, уникання контакту з хворими, носіння маски під час спалаху грипу). Ведіть здоровий спосіб життя – міцний імунітет легше перенесе застуду. А якщо все ж захворіли – не панікуйте. Більшість застуд проходять без сліду, треба тільки допомогти своєму організму спокійно виконати свою роботу. І пам’ятайте: жодна пігулка не замінить уваги до власного здоров’я і вчасного звернення за медичною допомогою. Бережіть себе і будьте здорові!